З 16 по 23 жовтня начальником та інспекторами Бердичівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції спільно з спеціалістами Бердичівського міського центру соціальних служби сім’ї, дітей та молоді були відвідані п’ять навчальних закладів міста Бердичева.
24 жовтня у Палаці культури ім. О. Шабельника зібралась повна зала людей – представників таких важливих та необхідних у нашому житті професій: автомобілістів, дорожників та працівників харчової промисловості. У золоту осінню пору вони відзначають свої професійні свята. Хоча й їм відведені різні дні в календарі, але у нашому місті представники таких видів трудової діяльності вирішили започаткувати гарну традицію – святкувати свої професійні свята разом, у дружньому та широкому колі. Приєднались до цієї ініціативи працівники Бердичівського рибопереробного заводу ТОВ «РЕВЕГА», Бердичівського АТП-11837 і ТОВ «Нове тисячоліття», що вже теж не перший рік функціонує у нашому місті.
у Бердичеві по благословенню Високопреосвященного Єпископа Житомирського та Новоград-Волинського Гурія відбувся хресний хід на відзначення 1020-ї річниці Хрещення Русі. У рамках хресного ходу відбулось освячення нововстановлених хрестів на кордоні між селищем Гришківці та селом Осикове і Бердичевом. Також відбулись святкові служби у Свято-Димитрівському храмі Гришківець, Свято-Троїцькому храмі і Свято-Миколаївському соборі. Детальніше...
2003 р. —
на стадіоні "Колос" міста Андрушівка відбувся футбольний турнір серед команд ветеранів Андрушівського, Бердичівського, Ружинського районів, присвячений Дню визволення України від німецько-фашистських загарбників. Ветерани заводу "Прогрес", що представляли Бердичів, за результатами футбольних матчів зайняли почесне перше місце.
1988 р. —
у місті на стадіоні заводу "Прогрес" відбувся міжнародний благодійний футбольний матч між командами ветеранів київського "Динамо" та Фінляндії. З рахунком 3:1 перемогли кияни. Участь у футбольному матчі взяли Йожеф Сабо, Леонід Буряк, Євген Рудаков, Стефан Решко та інші відомі майстри шкіряного м’яча.
1967 р. —
в Бердичеві вводиться у дію нова повністю автоматична телефонна станція на 3 тисячі номерів (нині відома як АТС-2). Вартість встановлення телефону для населення становила 20 карбованців. Для прикладу, середня місячна заробітна плата електромонтера зв'язку була 37 карбованців, електромеханіка АТС – 80 крб., а інженера – 110 крб. При оформленні документів абоненту надавався телефонний апарат, вартість якого входила у загальну вартість встановлення телефону. Ця телефонна станція працює і донині: сьогодні вона обслуговує 9 тисяч стаціонарних телефонів підприємств, установ та осель бердичівлян.
1948 р. —
Рада Міністрів СРСР приймає постанову №4032 про будівництво в Бердичеві солодового заводу. Економічне обґрунтування будівництва та комплексно-технічні вишукувальні роботи промислового майданчика для заводу впродовж 1949 року проводить Всесоюзний трест "Проектпиво". Так розпочинається історія бердичівського солодового заводу, що розмістився на окраїні Бердичева по вулиці Ватутіна.
1925 р. —
Бердичівський окружний виконавчий комітет прийняв рішення про будівництво у Бердичеві пам’ятника вождю Жовтневої Революції Володимиру Леніну. Вже через два тижні – 7 листопада – на мітингу трудящих міста в день святкування 8-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції пам’ятник було відкрито. Автором проекту став архітектор І.П. Кавалерідзе та інженер А. Кашин. Детальніше...
На пересування містом тих людей, які не мають власних транспортних засобів, значною мірою впливає злагоджене функціонування міських автобусних маршрутів. Саме від громадського транспорту часто залежить, чи вчасно ми потрапимо на роботу або в інше потрібне нам місце. На скільки проїзд буде комфортним та приємним, а головне безпечним. Роль маршруток у нашому повсякденному життя і справді вагома. Тому за їх технічним станом, особливостями пересування містом постійно стежать відповідні служби. А затвердження мережі міських маршрутів та впорядкування схеми їх руху розглядається на засіданні виконавчого комітету. І саме цьому питанню була присвячена значна частина часу на одному з них.
П’ятнадцятого вересня, уже майже перед самими виборами, наше тихе містечко сколихнула новина про звільнення із займаної посади кандидата за 63-м виборчим округом Миколи Петренка, який до того був радником Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Ця звістка швидко почала обростати чутками і незрозумілими деталями. Тож аби уникнути непорозумінь, Микола Петренко провів прес-конференцію для ЗМІ, на якій і розповів про причини власного звільнення.
На нещодавньому засіданні виконавчого комітету заступник бердичівського міського голови Сергій Онофрійчук повідомив, що комунальна техніка Бердичева готова до зимового періоду. Такий висновок він зробив на основі її огляду, що пройшов 12 жовтня на території підприємства «Бердичівкомунсервіс».
Вибори приходять і завершуються, кандидати приїжджають і втікають, а ми лишаємося у рідному місті Бердичеві… Через рік-два після «свята демократії» часто зустрічаєш людей, які бідкаються з того, що депутати дбають виключно про себе і власні статки. На питання, а хто обирав того чи іншого - більшість відмахуються й кажуть що не вони, а хтось похнюпивши носа каже «але ж альтернативи ж не було».
Мій же похід кандидатом у депутати Верховної Ради України – це той приклад, коли альтернатива є.
Активна діяльність Всеукраїнського об’єднання «Свобода» в місті Бердичеві змобілізувала усіх патріотів та прихильників цієї політичної сили. Протягом року, задовго до виборів, бердичівляни мали змогу знайомитися з партійною газетою в наметі біля Центрального ринку. Свободівці в нашому місті встановлюють цивілізовані стандарти діяльності політичної партії. Партійці не залежно від виборчої кампанії готові спілкуватися як зі своїми прихильниками, так і опонентами. Молоді патріоти-бердичівляни, хлопці та дівчата, на відміну від інших «виборчих агітаторів», відстоюють засади «Програми захисту українців» (Програма Всеукраїнського об’єднання «Свобода»), а не заробляють гроші у різнокольорових наметах, якими рясно засіває той чи інший скоробагатько перед виборами.
После распада Советского Союза и обретения долгожданной независимости украинцы так обрадовались, что в своем большинстве не знали, что делать с долгожданной свободой. Зато не растерялись отдельные личности, и в считанные месяцы большинство заводов и фабрик было разрушено и разграблено, в результате чего они прекратили свое существование. Когда же эйфория от создания новой страны прошла и у верхов, и у низов, спасать державу было уже немного поздновато. Поэтому на сегодняшний день и наблюдаем такую ситуацию, что такие гиганты, как «Беверс», «Кожзавод», «Рафинадный завод» и многие другие нынче представляют собой руины.
Схоже наші бердичівські чиновники взяли на озброєння гарний принцип, який використувують перед виборами кандидати у народні депутати – всюди розбиратись на місцях, поближче до людей. Про те як в нас працюють податкова, міліція, паспортний стіл, лікарня, соціальні служби та інші установи в які щодня звертаються сотні бердичівлян, можна розповідати довгі історії і писати теж.
Українському центру економічних і політичних досліджень згідно рішення Ради засновників присвоєно ім’я Олександра Васильовича Разумкова (1959-2000) – уродженця Бердичева, що у 1994-1995 рр. працював керівником групи помічників і референтів Президента України Леоніда Кучми, а згодом очолював Раду експертів Українського центру економічних і політичних досліджень. Ім'я Олександра Разумкова з 2001 року носить також міський Будинок дитячої творчості. Детальніше...
1995 р. —
рішенням міськвиконкому площу Радянську перейменовано на Соборну. Вірніше, їй повернено історичну первісну назву, оскільки так її було названо ще у XIX столітті в честь побудованого тут Успенського собору (зруйнований у 1936 році).
1990 р. —
в місті Євпаторія (Крим) помер Сікорський Микола Онуфрійович (1920-1990) – уродженець села Чехи (нині село Дубівка) Бердичівського району. Микола Сікорський – червонофлотець, учасник Великої Вітчизняної війни. Воював під Ленінградом, Сталінградом, на Дніпрі в складі річкових флотилій і на першому Білоруському фронті. Був двічі поранений. За високу військову майстерність 7 березня 1945 року Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1945 року Миколі Сікорському присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Похований у місті Євпаторія. У загальноосвітній школі села Красівка Бердичівського району в музеї Бойової і Трудової слави представлено стенд, на якому розміщено матеріали про Миколу Онуфрійовича Сікорського та бюст Героя. Детальніше...
1938 р. —
у місті почав діяти Жовтневий передсвятковий базар. А по вул. Шмідта у будинку №9 запрацював магазин дрібного опту, у якому продовольчі товари продавали як за готівку, так і по перерахунку (безготівковому розрахунку). Основними покупцями цього магазину мали стати організації, установи, підприємства, школи, лікарні та дитячі садки.
1920 р. —
у Бердичеві відбулася зустріч представників Червоної Армії і польських військ для уточнення умов перемир'я. Згодом завідуючий організаційним відділом повітового комітету партії згадував:
"Мы тогда переживали большие экономические трудности. Мне стоило больших трудов, чтобы оборудовать гостиницу постельными принадлежностями, натопить ее для представителей белопольской армии".
1919 р. —
в Бердичеві в сім'ї робітника народилась Гельман Поліна Володимирівна (1919-2005) – штурман літака, начальник зв'язку авіаційної ескадрильї 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку 325-ї нічної бомбардувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії 2-го Білоруського фронту, гвардії старший лейтенант. Поліна Гельман до травня 1945 року, як штурман літака ПО-2, здійснила 860 бойових вильотів. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування і виявлений при цьому героїзм та мужність гвардії старшому лейтенанту Поліні Володимирівні Гельман присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" (№8962). Вона стала єдиною жінкою-єврейкою, що була удостоєна цього звання. Детальніше...
1905 р. —
у Бердичеві відбулись установчі збори духівництва з метою створення Будівельного комітету по спорудженню взамін дерев'яної нової кам’яної Миколаївської церкви (нині це Свято-Миколаївський собор). Головою комітету був обраний завідувач військової мукомельні ротмістр Іван Петрович Биков. "Товарищем председателя" обрано священика соборної Успенської церкви Пантелеймона Мелешко, якому доручено вести усі справи по комітету. Казначеєм обрано старосту Миколаївської церкви Володимира Іванова.
У місті Бердичеві, Бердичівському, Андрушівському, Попільнянському та Ружинському районах з’явилася листівка з агітацією на користь Миколи Петренка, який балотується по 63 виборчому округу. У інформаційному бюлетені зазначається, що Політична партія «УДАР Віталія Кличка» підтримує М. Петренка, а це є цілковитою і наглою брехнею. Адже Микола Петренко є радником Прем’єр-Міністра України і не може бути опозиційним кандидатом.
Он боится обращаться в СБУ или прокуратуру, но журналистам доверяет.
О ряде провокаций в 63-м избирательном округе Бердичева сообщил Николай Бицай, который баллотируется по указанному округу. Об этом сообщают "Аргументы и Факты".
Вот уже на протяжении нескольких десятков лет въезд в город Бердичев со стороны областного центра города Житомира украшает старая остановка в пгт. Гришковцы, которая является конечной для автобусов первого маршрута. Ни районному руководству, ни сельской общественности не было дела до этого старинного памятника архитектуры. И если в Бердичеве местные власти давно решили проблему, отдав остановки предпринимателям с целью создания новых удобных мест ожидания общественного транспорта и очередного объекта торговли, то район до таких НОУ-ХАУ пока не дошел. По-своему радикально решил эту проблему неизвестный «герой», который погожим утром вторника, 23 октября на своем автомобиле… начисто снес данную остановку.
у Києві помер Марк (Мордехай) Львович Дербаремдікер (1920-2007) – відомий знавець ідиш, прямий нащадок рабина Леві Іцхака Бердичівського. Більш як 30 років Марк Львович працював у Науково-дослідницькому інституті шкіряної промисловості, де він стає автором більш як 80 винаходів та 140 наукових публікацій, отримав звання "Кращий винахідник легкої промисловості". На початку 90-х Марк Львович виходить на пенсію, активно відвідує синагогу, стає почесним членом головної Київської синагогальної общини. Реб Мордехай – великий спеціаліст по єврейським символам, його праці з питань єврейської мови, історії та літератури публікувались на різних мовах в Україні, Росії, Польщі, США, Ізраїлі. Детальніше...
1975 р. —
в селі Рея Бердичівського району помер Михайло Володимирович Великий (1913-1975). У 1946 році Михайло Великий очолив радгосп "Рея" Бердичівського району і стає його керівником на протязі майже тридцяти років. За його керівництва радгосп переростає у велике спеціалізоване хмелярське господарство з високорозвиненим рільництвом й тваринництвом. За високі успіхи, досягнуті радгоспом, 30 квітня 1966 року Михайлу Великому Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Похований Михайло Володимирович в Реї на сільському кладовищі. Детальніше...
1942 р. —
через Житомирську область та, зокрема, через Бердичів німецькою фірмою "Сіменс" будується головний телефонний кабель військового командування. Він з'єднує столицю третього рейху Берлін зі ставкою Адольфа Гітлера "Вервольф" ("WehrWolf") біля села Стрижавка, що знаходиться за 12 кілометрів від Вінниці, та штаб-квартирою рейхсфюрера СС Гіммлера під Житомиром.
1919 р. —
невеликий загін більшовиків під керівництвом Ф. Дідука (згодом він стане воєнкомом Бердичева) непомітно увійшов у Бердичів, в якому ще знаходився невеликий загін Української Галицької Армії. Перед більшовиками стояло завдання захопити залізничну станцію. В цей же час загін робітників-залізничників на чолі з М. Коломійцем розібрав залізничні рейки поблизу села Семенівка, відрізавши таким чином Бердичів від Козятина, де стояли основні сили українського війська.
В житті кожного чоловіка є певний, найщасливіший період – це той неперевершений час, коли він дізнається, що став батьком. Народження дитини без перебільшення можна назвати справжнім дивом, яке раз і назавжди змінює життя батьків. Однак якщо мати супроводжує дитину від самого початку її розвитку та появи на світ і аж до кінця своїх днів, то нерідко молоді татусі долучаються до догляду за дитиною лише через кілька днів після її народження.
Під час свого перебування у місті Бердичеві Микола Петренко помітив, що тут проживає велика кількість талановитих людей та обдарованих дітей, які, незважаючи на свій юний вік, вже встигли досягнути значних успіхів у своєму житті. Однією з найвідоміших бердичівлянок є учасниця телешоу «Україна має талант» та переможниця різноманітних конкурсів та фестивалів, вихованка циркової студії «Жанр»Анастасія Шиманська.
Кандидат у народні депутати Микола Петренко від самого початку передвиборчої кампанії зазначив, що він – само висуванець: не за бізнес, не за владу, - за простих людей! Підтвердженням цього стало звільнення з посади радника Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Він зробив свій вибір на користь земляків.
З 16 по 23 жовтня начальником та інспекторами Бердичівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції спільно з спеціалістами Бердичівського міського центру соціальних служби сім’ї, дітей та молоді були відвідані п’ять навчальних закладів міста Бердичева.
24 жовтня у Палаці культури ім. О. Шабельника зібралась повна зала людей – представників таких важливих та необхідних у нашому житті професій: автомобілістів, дорожників та працівників харчової промисловості. У золоту осінню пору вони відзначають свої професійні свята. Хоча й їм відведені різні дні в календарі, але у нашому місті представники таких видів трудової діяльності вирішили започаткувати гарну традицію – святкувати свої професійні свята разом, у дружньому та широкому колі. Приєднались до цієї ініціативи працівники Бердичівського рибопереробного заводу ТОВ «РЕВЕГА», Бердичівського АТП-11837 і ТОВ «Нове тисячоліття», що вже теж не перший рік функціонує у нашому місті.
На пересування містом тих людей, які не мають власних транспортних засобів, значною мірою впливає злагоджене функціонування міських автобусних маршрутів. Саме від громадського транспорту часто залежить, чи вчасно ми потрапимо на роботу або в інше потрібне нам місце. На скільки проїзд буде комфортним та приємним, а головне безпечним. Роль маршруток у нашому повсякденному життя і справді вагома. Тому за їх технічним станом, особливостями пересування містом постійно стежать відповідні служби. А затвердження мережі міських маршрутів та впорядкування схеми їх руху розглядається на засіданні виконавчого комітету. І саме цьому питанню була присвячена значна частина часу на одному з них. 
П’ятнадцятого вересня, уже майже перед самими виборами, наше тихе містечко сколихнула новина про звільнення із займаної посади кандидата за 63-м виборчим округом Миколи Петренка, який до того був радником Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Ця звістка швидко почала обростати чутками і незрозумілими деталями. Тож аби уникнути непорозумінь, Микола Петренко провів прес-конференцію для ЗМІ, на якій і розповів про причини власного звільнення. 
На нещодавньому засіданні виконавчого комітету заступник бердичівського міського голови Сергій Онофрійчук повідомив, що комунальна техніка Бердичева готова до зимового періоду. Такий висновок він зробив на основі її огляду, що пройшов 12 жовтня на території підприємства «Бердичівкомунсервіс». 
Вибори приходять і завершуються, кандидати приїжджають і втікають, а ми лишаємося у рідному місті Бердичеві… Через рік-два після «свята демократії» часто зустрічаєш людей, які бідкаються з того, що депутати дбають виключно про себе і власні статки. На питання, а хто обирав того чи іншого - більшість відмахуються й кажуть що не вони, а хтось похнюпивши носа каже «але ж альтернативи ж не було».
Активна діяльність Всеукраїнського об’єднання «Свобода» в місті Бердичеві змобілізувала усіх патріотів та прихильників цієї політичної сили. Протягом року, задовго до виборів, бердичівляни мали змогу знайомитися з партійною газетою в наметі біля Центрального ринку. Свободівці в нашому місті встановлюють цивілізовані стандарти діяльності політичної партії. Партійці не залежно від виборчої кампанії готові спілкуватися як зі своїми прихильниками, так і опонентами. Молоді патріоти-бердичівляни, хлопці та дівчата, на відміну від інших «виборчих агітаторів», відстоюють засади «Програми захисту українців» (Програма Всеукраїнського об’єднання «Свобода»), а не заробляють гроші у різнокольорових наметах, якими рясно засіває той чи інший скоробагатько перед виборами.
Схоже наші бердичівські чиновники взяли на озброєння гарний принцип, який використувують перед виборами кандидати у народні депутати – всюди розбиратись на місцях, поближче до людей. Про те як в нас працюють податкова, міліція, паспортний стіл, лікарня, соціальні служби та інші установи в які щодня звертаються сотні бердичівлян, можна розповідати довгі історії і писати теж.
У місті Бердичеві, Бердичівському, Андрушівському, Попільнянському та Ружинському районах з’явилася листівка з агітацією на користь Миколи Петренка, який балотується по 63 виборчому округу. У інформаційному бюлетені зазначається, що Політична партія «УДАР Віталія Кличка» підтримує М. Петренка, а це є цілковитою і наглою брехнею. Адже Микола Петренко є радником Прем’
