Третя за неповний тиждень, та ще й подвійна, трагічна звістка надійшла у Бердичів. Нагадаємо, у неділю Бердичів прощався з Романом Абрамовим, а у вівторок - із Євгеном Старіковим, які з різницею у кілька днів загинули на Донеччині.
У вівторок, 5 серпня, в день пам’яті Почаївської ікони Божої Матері, у Бердичівському геріатричному пансіонаті було освячено оновлену молитовну кімнату. Богослужіння звершив клірик Свято-Миколаївського собору протоієрей Роман Натальчук, котрий багато років духовно окормляє заклад.
на початку серпня місяця у житомирському видавництві ПП "Рута" з'явилась на світ збірка оповідань бердичівського фотожурналіста Віктора Коржука під назвою "Восьмое чудо света". Тираж збірки становить 500 екземплярів, ініціаторами її видання стали редактор міськрайонної газети "Земля Бердичівська" Володимир Кравченко та місцевий краєзнавець Анатолій Горобчук. Це вже третє видання оповідань відомого у місті журналіста, але нова збірка відрізняється від своїх попередниць не лише оформленням – твердою палітуркою: збірка доповнена трьома оповіданнями з військового циклу автора та кольоровими фотографіями старого і сучасного Бердичева.
2003 р. —
у зв’язку з численними ушкодженнями та недоцільністю подальшої реставрації в Бердичеві демонтовано скульптуру російського письменника Максима Горького, яка знаходилась перед входом до адміністративного будинку Управління магістральними газопроводами по вулиці Газопровідній, 100. Цікаво, що в рік її встановлення скульптура мала дещо інший вигляд – це була композиція, де поряд зі скульптурним образом Максима Горького знаходився і образ Йосипа Сталіна, керівника Радянської держави. Але скульптура Йосипа Сталіна була прибрана з композиції на початку 60-х років після розвінчання культу особи.
1941 р. —
окупаційними німецько-фашистськими військами розпочалось масове виселення євреїв з будинків та квартир, де вони проживали, в гетто, яке окупанти організували в районі яток (територія міського ринку та прилеглі до нього вулиці). Сталося це на другий день після того, як у місті для участі у нараді в штабі групи армій "Південь" побував керівник Німеччини Адольф Гітлер.
У Бердичеві знову неспокійно. Не так давно, у темну пору доби городянки намагалися не виходити на вулиці міста. Тепер до їхнього числа долучилися також літні люди. До чергової частини Бердичівського міськвідділу міліції звернувся 52-річний житель райцентру із заявою про пограбування. Чоловік розповів, що невідомий молодик на вулиці силоміць відібрав у нього мобільний телефон.
«Женя саме з тих людей про яких кажуть, що вони надія і майбутнє нашої країни. Такі як він є рушійною силою, що веде до змін і відродження країни:він мріяв жити краще, був оптимістом і йшов життям з посмішкою, легко…» - таким залишився в пам’яті знайомих, колег та викладачів Євген Андрійович Старіков, 32 річний бердичівлянин з яким місто прощалось у вівторок, 5 серпня.
рішенням від 6 серпня 1959 року №331 "Про реорганізацію установ охорони здоров’я міста Бердичева" виконком Бердичівської міської Ради ліквідував міський відділ охорони здоров’я. Функції керівництва лікарняними установами міста передано головному лікарю міської лікарні. Заступником головного лікаря міста по санепідроботі було призначено санітарного лікаря Горбача Миколу Івановича.
1947 р. —
в Бердичеві народився Михайло Павлович Юр'єв – економіст, академік, Заслужений працівник промисловості України. Михайло Павлович на машинобудівному заводі "Прогрес" пройшов шлях технолога, нормувальника, начальника відділу праці і зарплати – до генерального директора підприємства (1986), змінивши на цьому посту Олексія Шабельника. У 1996 році Михайло Юр'єв обирається головою правління ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", обіймає цю посаду до 2007 року. За вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, активну участь у житті територіальної громади міста у 2005 році Михайлу Юр'єву присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
1941 р. —
Бердичів відвідав керівник фашистської Німеччини Адольф Гітлер. Тут він взяв участь у нараді штабу групи армій "Південь", що пройшла у приміщенні теперішньої загальноосвітньої школи №3. Після цієї наради Адольф Гітлер переїздить до будинку Червоного Хреста (нині це Будинок Зв'язку по вулиці Вінницькій, який належить ПАТ "Укртелеком"), де відбувся урочистий прийом на честь румунського диктатора Антонеску, який також прибув у наше місто. Під час прийому Адольф Гітлер вручив диктатору високу нагороду – Рицарський Хрест. Детальніше...
1938 р. —
на стадіоні машинобудівного заводу "Прогрес" відбувся футбольний матч на першість Радянського Союзу серед команд фізкультурного товариства "Авангард". Зустріч місцевої команди з командою міста Фастів (Київська область) завершилась перемогою бердичівлян з рахунком 4:1.
1899 р. —
цього дня Київське жандармське управління порушило справу
"о тайной бердичевской типографии, организованной сыном купца Моисеем Соломоновым Урицким". У 1899 році російський революціонер Мойсей Урицький в Бердичеві влаштовує підпільну друкарню київського комітету РСДРП. З квітня по вересень місяць йому разом з товаришами вдається надрукувати близько 10 000 різних прокламацій та брошур, був підготовлений до випуску сьомий номер газети Київського комітету РСДРП "Вперед", єдиним редактором якої був Мойсей Урицький. До 1 травня 1899 року він зумів випустити і першотравневу прокламацію. Поява цієї прокламації стала повною несподіванкою для київського жандармського управління. В кінці-кінців Урицького заарештували і заслали у Східний Сибір на 8 років. Тоді ще ніхто не міг уявити, що у майбутньому цей 26-ти річний чоловік стане одним із головних чекістів нової країни – очолить Петроградський ЧК. Нині одна з вулиць Бердичева носить ім'я відомого російського революціонера.
Здається, між відомою американською кінопремією «Оскар» та подіями в Бердичеві не може бути геть нічого спільного. Але то лише на перший погляд, адже чимало містян можуть спокійнісінько отримати не одну статуетку за акторську майстерність та режисуру. Найвідоміший в нашому місті режисер-актор і сценарист в одній особі, здається вже відкрив курси на яких навчає своїх палких послідовників. Бажання вручити вищезгадану премію виникло після розмови з керівництвом лікарні та натовпом батьків, які прийшли захищати відому в місті лікарку-невропатолога.
З 21 липня вихованці «Французького Альянсу» відпочивають у дитячому таборі «Антішан», що у Тулузі (Франція). Мер міста Тулузи Жан-Люк Муденк посприяв радушному прийому делегації з України. Діти, в свою чергу, презентували тулузьким самоврядовцям сувеніри з Бердичева.
В понеділок по обіді перехожі могли бачити в центрі міста, поблизу колишньої будівлі міського музей групу молодих хлопців, одягнену в камуфляжну форму. На запитання вони розповідали, що прийшли закрити гральний клуб «Фаворит», який незаконно працює на центральній Бердичівській вулиці (Європейська 20).
Будівництво на території лікарні заморозили, риштування зняли і кудись вивезли, а хто з нами розрахується – невідомо. Анулювали кошти і обсяг робіт проведених за останній період», - розповідає представник бригади бердичівлян, які працювали над утепленням фасадів центральної міської лікарні.
Будівництво на території лікарні заморозили, риштування зняли і кудись вивезли, а хто з нами розрахується – невідомо. Анулювали кошти і обсяг робіт проведених за останній період», - розповідає представник бригади бердичівлян, які працювали над утепленням фасадів центральної міської лікарні.
Третья волна мобилизация вошла в тихую бердичевскую гавань. Стране нужны опытные солдаты и люди не служившие в ВС, со специальностями, которые остро требуются в украинской армии. В прошедшее воскресение 16 самых профессиональных новобранцев были вызваны в военкомат города для отправки в войска. Среди них журналист нашей газеты «Бердичев Деловой» Денис Заремский. Денис не служил в армии, но когда родина сказала надо – он собрал вещи и пошел в военкомат, чтобы помочь стране в нелегкие времена. Двое детей и тот факт, что Денис Заремский, это половина журналистского коллектива газеты «Бердичев Деловой», не стали преградой на пути молодого патриота. Он ушел защищать страну.
на початку серпня могли б відзначати свій день народження, якби існували досі, наступні бердичівські кооперативи: "Радуга" – по будівництву вуличних розподільних газопроводів та споруд на них за рахунок коштів громадян; кооператив "Газовик" – по ремонту газових приладів по міжрайуправлінню газового господарства; кооператив "Мода" при Бердичівській швейній фабриці ім. 60-ти річчя Радянської України; кооператив "Булат" на заводі "Комсомолець", що займався захисним покриттям коронок зубів.
1899 р. —
у газеті "Волинь", яка видається на цей час у Житомирі, публікується цікава стаття. В статті вказується, що старі телеграфні стовпи, які демонтувались у зв'язку зі старінням та непридатністю до подальшого використання з лінії Індійського телеграфу (був введений у дію на початку 1870 року), спритний бердичівський ділок на ймення Кривошеєв використовував для ремонту дерев'яного мосту через ріку Гнилоп'ять. Його працівники вбивали старі стовпи у гниле дно річки замість використання для цього товстих свай. Так що цілком можливо, що окремі дерев'яні сваї, залишки яких ми тепер можемо бачити поряд з сучасною греблею, є тими телеграфними стовпами Індійського телеграфу, які використовувались на лінії понад півтора століття тому.
Чергова тяжка звістка надійшла у Бердичів — у битві за стратегічну висоту Савур-Могила, що на Донеччині, загинув бердичівлянин Роман Абрамов. Ще 31 липня у 27-річного чоловіка, який захищав рідну землю у складі 30-ої окремої механізованої бригади, влучила ворожа ракета...
Цікаві листівки у формі повісток нещодавно отримали деякі бердичівляни. Прикметно те, що розповсюджували їх вночі, а саме з 28 на 29 липня. За наявною у нас інформацією, відомо також, що адресатами послань стали мешканці одного з мікрорайонів міста – Червоної Гори та відвідувачі центрального ринку. У листівці-повістці йде заклик до гідної відповіді брехні та несправедливості, що уособлюється з певними бердичівськими публічними особами.
в Бердичеві ліквідована неприбуткова організація взаємодопомоги "Лікарняна каса міста Бердичева". Організована у лютому місяці 2001 року, Лікарняна каса мала на меті вирішення питань з забезпеченням медичними препаратами та оплати послуг медичних організацій в разі звернення її члена до лікарняних установ міста Бердичева. У перші роки діяльності організації її членами були до 10 тисяч бердичівлян. Але з часом кількість її членів почала поступово зменшуватись. Це привело до зменшення коштів, які каса могла виділяти на забезпечення хворих ліками. Також немалу роль в долі Лікарняної каси Бердичева зіграла інша аналогічна організація – Лікарняна каса Житомирської області, у яку почало переходити все більше бердичівлян. Наприкінці своєї діяльності Лікарняна каса міста Бердичева нараховувала всього 1720 осіб, яким у зв'язку з ліквідацією організації запропонували перейти до Лікарняної каси Житомирської області. Головою правління Лікарняної каси та незмінним керівником на протязі всього часу її діяльності був Василь Іванович Припутницький – лікар-хірург, завідуючий відділенням Центральної міської лікарні, Почесний громадянин міста Бердичева.
2009 р. —
у Бердичеві в тестовому режимі розпочала трансляцію своїх радіопрограм перша суто місцева радіостанція, що отримала назву "Live FM". Радіостанція працює в ультракороткохвильовому діапазоні на частоті 102,0 МГц.
2008 р. —
цього дня жителі Бердичева могли спостерігати часткове сонячне затемнення, пік якого прийшовся на 13 год. 07 хв. Впродовж сонячного затемнення диск Сонця був закритий супутником Землі Місяцем на 39%.
2000 р. —
на телефонній мережі Бердичева місцевим підрозділом національного телекомунікаційного оператора ВАТ "Укртелеком" введено в дію обладнання похвилинного обліку місцевих розмов (АПОР) для абонентів телефонних станцій АТС-2, АТС-3, ПСК-29, а ще через місяць — для абонентів АТС селища Гришківці. Бердичів став першим серед міст Житомирської області, де "Укртелеком" розпочав надання даної послуги, до цього тривалість усіх місцевих телефонних розмов не обліковувалась та не тарифікувалась.
1934 р. —
у Бердичівській педагогічній школі, що розташована по вулиці Карла Лібкнехта (сучасний педагогічний коледж по вулиці Європейській), відкрито новий відділ – дошкільного виховання дітей.
1922 р. —
у Бердичеві на підставі "Положення про єдину трудову школу", прийнятого керівництвом України, закінчилася реорганізація (реформація) міських шкіл. Результатом реорганізації стало перетворення навчальних закладів на Єдині трудові школи. Мета проведеної реорганізації –
"… следует раз и навсегда порвать со старой школой, которая при НЭПе начала оживать благодаря стремлению буржуазных групп влиять на школы путем введения платы за обучение или открывая частные школы". У ході цих дій у Бердичеві було залишено 14 шкіл, серед яких 6 українських, 4 єврейські, 2 польські та 2 російські школи, 123 вчителі навчало 4035 учнів, а на кінець відбудовчого періоду кількість учнів зросла до 4752, вчителів – до 167. Навчання у трудових школах передбачалося з восьмирічного віку. При кожній школі була організована підготовча група для учнів віком 7 років, метою якої було надання можливості всім дітям отримати дошкільне виховання. Всі трудові школи вважалися семикласними і вони користувалися однаковими правами та розподілом майна.
1877 р. —
у Бердичеві відкрилось 2-класне початкове єврейське училище. Воно було розраховане на навчання 200 учнів. Та навіть такої кількості учнівських місць було недостатньо для міста, що мало більш як 70-и тисячне населення. Тому родинам з невеликим достатком приходилось віддавати своїх дітей на навчання до Житомира та Немирова, а достатньо забезпеченим – до Києва, Одеси, Варшави.
У вівторок, 5 серпня, в день пам’яті Почаївської ікони Божої Матері, у Бердичівському геріатричному пансіонаті було освячено оновлену молитовну кімнату. Богослужіння звершив клірик Свято-Миколаївського собору протоієрей Роман Натальчук, котрий багато років духовно окормляє заклад.
Здається, між відомою американською кінопремією «Оскар» та подіями в Бердичеві не може бути геть нічого спільного. Але то лише на перший погляд, адже чимало містян можуть спокійнісінько отримати не одну статуетку за акторську майстерність та режисуру. Найвідоміший в нашому місті режисер-актор і сценарист в одній особі, здається вже відкрив курси на яких навчає своїх палких послідовників. Бажання вручити вищезгадану премію виникло після розмови з керівництвом лікарні та натовпом батьків, які прийшли захищати відому в місті лікарку-невропатолога.
З 21 липня вихованці «Французького Альянсу» відпочивають у дитячому таборі «Антішан», що у Тулузі (Франція). Мер міста Тулузи Жан-Люк Муденк посприяв радушному прийому делегації з України. Діти, в свою чергу, презентували тулузьким самоврядовцям сувеніри з Бердичева.
В понеділок по обіді перехожі могли бачити в центрі міста, поблизу колишньої будівлі міського музей групу молодих хлопців, одягнену в камуфляжну форму. На запитання вони розповідали, що прийшли закрити гральний клуб «Фаворит», який незаконно працює на центральній Бердичівській вулиці (Європейська 20).
Будівництво на території лікарні заморозили, риштування зняли і кудись вивезли, а хто з нами розрахується – невідомо. Анулювали кошти і обсяг робіт проведених за останній період», - розповідає представник бригади бердичівлян, які працювали над утепленням фасадів центральної міської лікарні.
Цікаві листівки у формі повісток нещодавно отримали деякі бердичівляни. Прикметно те, що розповсюджували їх вночі, а саме з 28 на 29 липня. За наявною у нас інформацією, відомо також, що адресатами послань стали мешканці одного з мікрорайонів міста – Червоної Гори та відвідувачі центрального ринку. У листівці-повістці йде заклик до гідної відповіді брехні та несправедливості, що уособлюється з певними бердичівськими публічними особами.
