«28 липня 2012 року голова фракції «УДАР Віталія Кличка» в Ружинській районній раді на запрошення Воронюк Ірини Олексіївни відвідав місто Бердичів Житомирської області. Мета зустрічі - познайомитися та надати фінансову допомогу на лікування доньки Дарії. Дівчинці виповнилось півтора роки, починаючи із народження, вона перенесла три тяжких операції. Діагноз - біліара атрезія, тобто відсутність жовчних протоків у печінці. Це дуже рідкісна хвороба, яка зустрічається один раз на 100 тисяч дітей. Дитина не може самостійно ходити і стояти, вона приймає безліч різних гормонів та антибіотиків. Хвороба не лікується в Україні, тому дитину треба перевозити на обстеження і лікування до Польщі, а операція коштує 75 тисяч євро.
Уважаемая редакция газеты «Деловой Бердичев»! Пишет Вам житель города Бердичева. Привела меня к Вам обратиться за помощью сложившаяся жизненная ситуация. Изначально, моя бывшая супруга Длугаш Г.В. в корыстных целях, ради наживи, спланировала спектакль. В 2000 году, в феврале месяце, мы начали вместе проживать по улице Рыбная, 10 кв. 1 г. Бердичев, в старом, ветхом доме. В то время можно сказать, что «сарай». В период с 2000 по 2004 год я своими силами перестроил эту часть дома данной квартиры. На то время до 2000 года, где по документам считалось две комнаты, кухня, коридор и кладовка (дом был построен еще до революции). Данную квартиру я перестроил и появились три комнаты, ванная, кухня, коридор, провел воду в дом, водяное отопление, установил котел и счетчик.
В последнее время на автодорогах нашей страны ведется нешуточная борьба автомобилистов против произвола некоторых недобросовестных сотрудников службы ГАИ, которые необоснованно считают себя хозяевами дорог, не считаясь с правами простых украинцев. В этой войне с беззаконием главным оружием автомобилистов являются приборы видеофиксации (видеокамеры или мобильные телефоны), с помощью которых они могут потом доказать в суде неправомерные действия сотрудника правоохранительных органов. Но теперь высшее руководство службы ГАИ сообщило, что за съемку своих сотрудников на камеру планирует сажать «операторов» на пятнадцать суток.
На Житомирщине молодая женщина дважды избавилась от собственного новорожденного ребенка - молодая женщина, едва родив, не испытывая никаких эмоций выбросила свое чадо в кусты за домом подруги, а три дня спустя труп новорожденного перенесла в городской парк и выбросила в озеро. Относительно горе-матери возбуждено уголовное дело.
В начале лета и аж до конца осени многие жители города Бердичева предпочитают проводить большое количество времени в лесных массивах, где можно не только насладиться чистым воздухом, но и насобирать большое количество ягод, грибов, и других даров леса. Однако как стало известно редакции газеты «Бердичев Деловой», чиновники в некоторых областях забывают, что согласно Конституции природные богатства Украины принадлежат ее народу, и пытаются запретить людям сбор лекарственных растений, грибов и ягод, требуя… письменного разрешения на собирание даров леса, выдача которого стоит денег.
У некоторых жителей города Бердичева есть недостроенные дома, которые, как правило, находится намного дальше их фактического места проживания. Причины, по которой остановилось строительство, у каждого разные – кто-то пострадал от кризиса, другие отложили выполнение каких-либо работ до лучших времен по причине глобальной дороговизны строительных материалов или по состоянию здоровья. Вот и стоят незаконченные домики, в которых их владельцы зачастую хранят какие-то свои строительные материалы. До той поры, пока о них не станет известно злоумышленникам.
в селі Андріяшівка Янушпільського (нині Бердичівського) району в багатодітній селянській родині, де виховувалось шестеро дітей, народився Базилівський Євген Федорович. Євген Базилівський працював ланковим у радгоспі "Райгородок", вирощував картоплю. Євген Іванович стає одним з перших в Житомирській області, хто застосовує новий метод, збирає спочатку по 450 цнт., а згодом і 462 цнт. клубнів напівкормової картоплі на 8-ми гектарах землі. Відзначаючи великі заслуги ланкового Указом Президія Верховної Ради СРСР від 30 квітня 1966 року за успіхи, досягнуті в збільшенні виробництва й заготівлі картоплі, овочів, Євгену Федоровичу Базилівському присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці з врученням медалі "Серп і Молот" та ордену Леніна. Детальніше...
1918 р. —
Київський губернський комітет відрядив до Бердичева, який в цей час був окупований німецькими військами, групу більшовиків на підпільну роботу. У місті було створено підпільний ревком, друкарню, де випускалися листівки із закликами повалення Гетьманату і ведення боротьби проти окупантів.
1809 р. —
благочинним і
"надсматривающим Николаевскую и Успенскую церкви" направляється самий видатний випускник Волинської духовної семінарії священик Григорій Рафальський. В указі про його призначення вказується:
"как в Бердичеве всегда бывает великое и в знаменитости отличное по коммерции знатных разного звания людей собрание, по торговли собранных, а многия из таковых имеют и всегдашнее в нем жительство. Каковое обстоятельство, а равно и постановление по производящемуся делу от князя Радзивила отобранных им от Бердичевских церквей вышеписанных церковных фундушовых земель и других угодий требует необходимаго оных церквей наблюдателя всегдашняго личнаго тамо его пребывания…". Він стає четвертим настоятелем Миколаївської церкви (1809-1810), а сама Миколаївська церква у 1809 році нараховувала 67 дворів і 447 душ прихожан. Сам Григорій Рафальський в майбутньому стане архімандритом Антонієм, намісником Почаївської лаври, архієпископом Варшавським, митрополитом Новгородським, Санкт-Петербургським і Фінляндським, членом Святішого Синоду. Детальніше...
Наше місто маленьке і спокійне, живе своїм життям протягом кількох сотень років. Всі блага цивілізації приходять в Бердичів із значним запізненням не порушуючи його сонний ритм життя. Будь яке звичне для мешканців інших міст явище ми сприймаємо, як малі діти з цікавістю і щирим подивом.
Річка наповнена зеленою водою, хащі вздовж берега та неповторний аміачний аромат – за цими прикметами кожен бердичівлянин впізнає місцину, що вже років з 20 є візитною карткою цілого мікрорайону. Знайомі з цими запахами й усі хто проїздить чи проходить повз смердючі зарості, що тягнуться майже до зупинки «Шкірцех».
Останніми днями житомирські та бердичівські сайти заполонила інформація про те, що у ході перевірок працівники податкової міліції Житомирської області викрили на Бердичівщині нелегальне підприємство по виробництву червоної цегли. Як писали, сталося це 27 липня.
У старі добрі часи всіх лікарів: і земських, і повітових, і губернських, і столичних, і практикуючих приватною практикою об’єднували не тільки клятва Гіппократа, але й відчуття корпоративної етики. Зараз же, коли медицина і фармацевтична її «гілка» поставлені на комерційні рейки, медики «зняли маски», а корпоративна етика ними забута. Адже, яке кам’яне серце треба було мати столичному дорогому ескулапу, щоб сказати юній жінці, яка в сльозах сиділа над помираючою дитиною і нічим не могла допомогти своїй довгоочікуваній Яночці, такі слова: «А нафіга ви народжували в Бердичеві? Вас що, не цікавив кінцевий результат?»
К сожалению, с каждым годом стает все меньше и меньше специалистов, которые обладают высокими профессиональными навыками в своем деле. И эта беда касается не только всех промышленных отраслей и производств, но и государственных служб, которым все тяжелее найти подходящих специалистов на руководящие должности, которые владели бы всеми необходимыми качествами и навыками, чтобы занять столь высокие посты. Возможно, именно поэтому в правительстве уж сейчас озаботились проблемой подготовки кадров, создав так называемый кадровый резерв, в который вошла настоящая «элита» нашей нации. Есть среди них и представители города Бердичева.
Як стало відомо Інтернет-виданню Діловий Бердичів, Сергій Рижук повідомив, що балотуватиметься в народні депутати по мажоритарному виборчому окрузі №62 (Житомир). Таке рішення було прийнято після розмови з Президентом.
Велосипедный спорт занял прочное место в жизни Бердичевских тинэйджеров, и на сегодняшний день большинство из них любит крутить педали, путешествуя на своем двухколесном транспорте. Как правило, молодые люди, собираясь компаниями, выезжают на велосипедах на природу, чтобы посидеть и пообщаться, впрочем, иногда велосипедисты и проделывают долгий путь из одного населенного пункта в другой. Но на днях двум бердичевлянам доехать до места назначения помешал… экипаж службы ГАИ, встреча с которым закончилась для подростков в отделении милиции.
в Бердичеві ліквідована неприбуткова організація взаємодопомоги "Лікарняна каса міста Бердичева". Організована у лютому місяці 2001 року, Лікарняна каса мала на меті вирішення питань з забезпеченням медичними препаратами та оплати послуг медичних організацій в разі звернення її члена до лікарняних установ міста Бердичева. У перші роки діяльності організації її членами були до 10 тисяч бердичівлян. Але з часом кількість її членів почала поступово зменшуватись. Це привело до зменшення коштів, які каса могла виділяти на забезпечення хворих ліками. Також немалу роль в долі Лікарняної каси Бердичева зіграла інша аналогічна організація – Лікарняна каса Житомирської області, у яку почало переходити все більше бердичівлян. Наприкінці своєї діяльності Лікарняна каса міста Бердичева нараховувала всього 1720 осіб, яким у зв'язку з ліквідацією організації запропонували перейти до Лікарняної каси Житомирської області. Головою правління Лікарняної каси та незмінним керівником на протязі всього часу її діяльності був Василь Іванович Припутницький – лікар-хірург, завідуючий відділенням Центральної міської лікарні, Почесний громадянин міста Бердичева.
2009 р. —
у Бердичеві в тестовому режимі розпочала трансляцію своїх радіопрограм перша суто місцева радіостанція під назвою "Live FM". Радіостанція працює в ультракороткохвильовому діапазоні на частоті 102,0 МГц.
2008 р. —
цього дня жителі Бердичева могли спостерігати часткове сонячне затемнення, пік якого прийшовся на 13 год. 07 хв. Сонячний диск був закритий супутником Землі Місяцем на 39%.
2001 р. —
у місті почала свою діяльність неприбуткова організація "Лікарняна каса міста Бердичева", мета якої – вирішення питань з забезпеченням медичними препаратами та оплата послуг медичних організацій в разі звернення хворого до лікарень міста Бердичева. Лікарняна каса працює за принципом взаємодопомоги, першим головою правління цієї організації обрано лікаря міської лікарні Василя Івановича Припутницького.
2000 р. —
на телефонній мережі Бердичева місцевим підрозділом національного телекомунікаційного оператора ВАТ "Укртелеком" введено в дію обладнання похвилинного обліку місцевих розмов (АПОР) для абонентів телефонних станцій АТС-2, АТС-3, ПСК-29, а ще через місяць — для абонентів АТС селища Гришківці. Бердичів став першим серед міст Житомирської області, де "Укртелеком" розпочав надання даної послуги.
1934 р. —
у Бердичівській педагогічній школі, що розташована по вулиці Карла Лібкнехта (сучасний педагогічний коледж), відкрито відділ дошкільного виховання дітей.
1922 р. —
в Бердичеві на підставі "Положення про єдину трудову школу", прийнятого керівництвом України, закінчилася реорганізація (реформація) міських шкіл. Результатом реорганізації стало перетворення навчальних закладів на Єдині трудові школи. Мета проведеної реорганізації –
"… следует раз и навсегда порвать со старой школой, которая при НЭПе начала оживать благодаря стремлению буржуазных групп влиять на школы путем введення платы за обучение или открывая частные школы". У ході цих дій у Бердичеві було залишено 14 шкіл, серед яких 6 українських, 4 єврейські, 2 польські та 2 російські школи, 123 вчителі навчало 4035 учнів, а на кінець відбудовчого періоду кількість учнів зросла до 4752, вчителів – до 167. Навчання у трудових школах передбачалося з восьмирічного віку. При кожній школі була організована підготовча група для учнів віком 7 років, метою якої було надання можливості всім дітям отримати дошкільне виховання. Всі трудові школи вважалися семикласними і вони користувалися однаковими правами та розподілом майна.
1877 р. —
в Бердичеві відкрилось 2-класне початкове єврейське училище. Воно було розраховане на навчання 200 учнів. Та навіть такої кількості учнівських місць було недостатньо для міста, що мало більш як 70-и тисячне населення. Тому родинам з невеликим достатком приходилось віддавати своїх дітей на навчання до Житомира та Немирова, а достатньо забезпеченим – до Києва, Одеси, Варшави.
Накаляются страсти по избирательному округу №63, куда входит наш город Бердичев. Несмотря на недавний старт предвыборной компании, бердичевляне уж четко знают фамилии как минимум пяти кандидатов в народные депутаты, которые будут баллотироваться у нас по мажоритарному избирательному округу. И теперь поступила информация, что этот список, в котором раньше фигурировали исключительно мужские имена и фамилии, разбавиться женским участием. Имя очередной участницы предвыборной гонки – Валентина Семенюк-Самсоненко.
У місті Бердичеві є певні проблеми, зв‘язані с наданням для населення якісних житлово-коммунальних послуг, при цьому ні спеціалісти спеціальних коммунальних підприємств (ЖЕКів), ні працівники міськвиконкому не можуть (або не хочуть) дати ради у вирішенні низки проблем, з якими стикнулися мешканці деяких багатоповерхівок міста Бердичева. Безсилі проти свавілля і бездіяльності чиновників, люди звернулися до нас в газету з проханням озвучити їх проблеми та навіть надали фотографії свого засміченого подвір’я і підвалу – мешканцям булинку просто набридло жити в антисанітарниїх умовах.
В Житомире СБУ поймала на взятке чиновника управления юстиции – на днях сотрудники Службы безопасности Украины задержали руководителя одного из отделов Государственной исполнительной службы Житомирского городского управления юстиции, который пообещал за денежное вознаграждение отложить проведение аукциона по реализации имущества, которое принадлежало местной жительнице. Об этом редакции газеты «Бердичев Деловой» сообщили в пресс-службе СБУ Украины
Продолжаются неожиданности, связанные с особенностями выборов этого года. Первыми свой партийный список открыли в понедельник, 30 июля представители от оппозиции, которые представили избирателям перечень фамилий тех, кто идет «списком» и даже имена кандидатов-мажоритарщиков. В то же время состоялся и съезд их главных конкурентов от Партии регионов, которые хоть и утвердили свой проходной список, но имена своих мажоритарщиков пока не разглашают. Кроме этого планируется и проведение очередного, второго этапа XIV съезда Партии регионов.
«28 липня 2012 року голова фракції «УДАР Віталія Кличка» в Ружинській районній раді на запрошення Воронюк Ірини Олексіївни відвідав місто Бердичів Житомирської області. Мета зустрічі - познайомитися та надати фінансову допомогу на лікування доньки Дарії. Дівчинці виповнилось півтора роки, починаючи із народження, вона перенесла три тяжких операції. Діагноз - біліара атрезія, тобто відсутність жовчних протоків у печінці. Це дуже рідкісна хвороба, яка зустрічається один раз на 100 тисяч дітей. Дитина не може самостійно ходити і стояти, вона приймає безліч різних гормонів та антибіотиків. Хвороба не лікується в Україні, тому дитину треба перевозити на обстеження і лікування до Польщі, а операція коштує 75 тисяч євро.
Наше місто маленьке і спокійне, живе своїм життям протягом кількох сотень років. Всі блага цивілізації приходять в Бердичів із значним запізненням не порушуючи його сонний ритм життя. Будь яке звичне для мешканців інших міст явище ми сприймаємо, як малі діти з цікавістю і щирим подивом. 
Річка наповнена зеленою водою, хащі вздовж берега та неповторний аміачний аромат – за цими прикметами кожен бердичівлянин впізнає місцину, що вже років з 20 є візитною карткою цілого мікрорайону. Знайомі з цими запахами й усі хто проїздить чи проходить повз смердючі зарості, що тягнуться майже до зупинки «Шкірцех».
Останніми днями житомирські та бердичівські сайти заполонила інформація про те, що у ході перевірок працівники податкової міліції Житомирської області викрили на Бердичівщині нелегальне підприємство по виробництву червоної цегли. Як писали, сталося це 27 липня.
У старі добрі часи всіх лікарів: і земських, і повітових, і губернських, і столичних, і практикуючих приватною практикою об’єднували не тільки клятва Гіппократа, але й відчуття корпоративної етики. Зараз же, коли медицина і фармацевтична її «гілка» поставлені на комерційні рейки, медики «зняли маски», а корпоративна етика ними забута. Адже, яке кам’яне серце треба було мати столичному дорогому ескулапу, щоб сказати юній жінці, яка в сльозах сиділа над помираючою дитиною і нічим не могла допомогти своїй довгоочікуваній Яночці, такі слова: «А нафіга ви народжували в Бердичеві? Вас що, не цікавив кінцевий результат?» 
