Бердичів попрощався з почесним громадянином міста Олексієм Шабельником

У четвер Бердичів прощався з Олексієм Андрійовичем Шабельником- почесним громадянином міста, учасником бойових дій Великої Вітчизняної війни, справжнім патріотом. Труна з тілом покійного була встановлена у міському Палаці культури, який носить ім’я Олексія Шабельника. Провести в останню путь видатну людину прийшли рідні та друзі, бойові побратими, представники влади, керівники та члени колективів багатьох підприємств, установ та закладів міста. Ті, хто особисто був знайомим з Олексієм Андрійовичем, і хто знав про нього тільки за його добрими справами.

Майже 20 років Олексій Андрійович очолював колектив Бердичівського ордена Трудового Червоного прапора заводу «Прогрес». Він був директором, який, перш за все, думав про людей.

Анатолій Ярмолюк, ветеран заводу «Прогрес»: «Люди любили його. Він стояв горою за кожного, допомагав, чим міг. Вони пам’ятають його і будуть пам’ятати. Сотні працівників отримали квартири. Він наполегливо цього добивався. І цей булинок культури він теж збудував. Усе своє життя він вклав у завод. Історія міста тісно пов’язана з Олексієм Шабельником. І він назавжди увійде в історію.»

На цих кадрах, знятих у січні, Олексій Шабельник востаннє стоїть на сцені Палацу культури. На церемонії «Місто нашої долі» він вручав нагороди у номінації «Виробник року». Олексій Андрійович і сам був гарним виробничником і справжнім будівничим. Саме за його правління заводом споруджено велику кількість об’єктів не тільки промислового, а й соціального призначення: житло, дитячі садки, новий корпус 10-ї школи та 4-го ПТУ, палац культури, який потім був переданий місту, спортивний зал, профілакторій у Кустині та інші.

Болеслав Галецький, ветеран заводу «Прогрес»: «Мені пощастило працювати з цією великою людиною. Він багато зробив не тільки для працівників «Прогресу», а й для усього міста. Я був близький з ним не тільки по виробництву, а й в особистому. Ми часто ділились спогадами про той дорогий для нас час. Торкалися питань сьогодення. Сьогодні ми прощаємося з Олексієм Андрійовичем. Він заслуговує на добро і пам’ять. Вічна йому пам’ять.»