В НВК №3 оновили музей писанки

Напередодні Великодня у навчально-виховному комплексі “Школа-дитячий садок №3” увага дітей та дорослих була зосереджена на музеї писанки. Відкрили його рік тому, всім колективом збирали та виготовляли експонати, читали літературу, аби якомога точніше відобразити давню традицію писанкарства. На досягнутому не зупинились.

Любов Янковенко, директор НВК “Школа-дитячий садок №3”: “Ми продовжили роботу над цією ідеєю, поповнили експонати, діти намалювали багато творчих робіт і перед великодніми святами ми вирішили запросити всіх до нашого музею”.

Поділитися своїми знаннями, талантами і гарним настроєм господарі вирішили із посадовцями та шефами зі швейної фабрики. Ті на “ура” сприйняли виступи вихованців, проникнуті любов’ю до рідного міста і дитячою щирістю.

Хоча звичай малювати писанки вважають споконвічно українським, такі яйця знаходили ще у стародавньому Єгипті, розповіла екскурсовод. З прийняттям християнства язичницький обряд стали присвячувати Великодню. З писанкою пов’язано багато легенд, зокрема одна з них розповідає про час, коли розіп’ятого Ісуса поклали до печери, вхід туди завалили камінням і поставили варту. На третій день сторожі побачили відкинуте на бік каміння і дивне світло з печери. Вони побігли до сотника, сповіщаючи “Христос Воскрес!”.

Оксана Москальчук, заступник директора НВК №3 з навчально-виховної роботи: “А сотник їм відповідає: “Як ми могли мене дурити? Як із мертвого може стати живе? Якщо ці білі яйця, що лежать переді мною, стануть червоними, тоді я в це повірю. І тоді вас помилую”. Сторожі вже стали готуватися до страти, коли сотник озирнувся на свій стіл і побачив червоні яйця. Тоді він вигукнув: “Воістину Воскрес!”

Все, чим розписувати, що малювати і в який спосіб, а також що з усього цього виходить — представлено у музеї закладу. Там скромно називають його міні-музеєм, хоча містить він сотні писанок. Є тут, курячі, перепелині, качині та гусячі яйця, видуті і такі, що їх розписували сирими. Бувають ще подарункові писанки із дерева, бісеру, паперу, пластику. А бувають ще і шоколадні. Цілий кошик із ласощами міський голова подарував дітям. Після чого екскурсію продовжили.

Стенди презентують орнаменти, характерні для великодніх яєць різних куточків Україні, є експонати, подаровані бердичівськими майстринями. Гордістю у музеї вважають писанку, якій більше тридцяти років та понад столітню ікону під назвою “Віра”. До Коломийського музею, звісно ще далеко, жартують у НВК, але поповнювати свою кімнату будуть і надалі.