Настала пора замайоріти Бердичівщині осінніми барвами. Звісно, у жовто-багряні та безліч інших кольорів перефарбовується вона щороку, та найбільш сяючою, насиченою, веселою виглядає восени Бердичівська земля останні 10 років, адже саме протягом цього часу у районі проводять виставку «Барви осені». Точніше, проводили, бо вже 2-й рік поспіль, за ініціативи районного відділу освіти, просто виставку перетворили на виставку-ярмарок. А що, кажуть, так значно цікавіше й жвавіше, споглядати за незвичайними експонатами – це одне, а доторкнутися, скуштувати й навіть купити – зовсім інше.
Любов Кукса, методист районного відділу освіти: «Участь у даному заході взяли учителі й школярі зі всіх навчальних закладів Бердичівського району. Виставка-ярмарок – це своєрідний звіт про природоохоронну діяльність, що її проводять у нашому районі і в якій школярі беруть активну участь. Сьогодні наші учні демонструють все, чому їх навчили вчителі, а ті, у свою чергу, те, чому навчали.»
На цьому ярмарку, як кажуть у Бердичеві, «все, як не може бути». У тутешній корчмі обов’язково натрапиш на двох дещо «схвильованих» зустріччю кумів, то тут, то там голосно лунають пропозиції, від яких, здається, неможливо відмовитися, а ось справжнісінький чоловік продає … справжнісіньку дружину. Літо пройшло, відгриміло свято врожаю, а це значить, що можна нарешті розігнути спину від нелегкої роботи на землі і випнути груди, гордовито проходжуючись торговельними рядами. А подивитись на Бердичівщині завжди було на що. Що вже казати про витвори декоративно-ужиткового мистецтва, коли з прилавків до вас, здається, аж сміються звичайні морква, картопля, капуста? Сушина, калина-малина, м’ята і багато різних чар-зіль. Все це – від 1 до 7 гривень і носить назву «Зелена аптека». Аптекарі, вони ж просто торговці, вони ж головуючі на цьогорічному святі – мешканці Великої П’ятигірки. Як торгують, так і працюють, як працюють, так і відпочивають. Привезли б із собою різного краму ще більше, кажуть, та столи всього не вмістять і так виставлено чимало.
Ганна Сатунова-Найко, учасниця виставки-ярмарку (с. В. П’ятигірка): «Є й роботи батьків, є й роботи вчителів, й учнів. З природного матеріалу, з паперу, насіння… А щоби все було гарним й смачним, потрібні екологічно чиста земля, працьовиті люди, гарна обробка. І тоді все буде гарним.»
У кожного торговця – свій «коник»: якщо малосілківські пишаються своїми «Осінніми етюдами», то райгородські – ведмедем, якого виготовили … з будяків. Гарбузове розмаїття та вироби зі звичайного листя? Значить перед вами гості зі Скаківки. Ну а якщо ви потрапили у царство виробів з бісеру, то на час опинилися у Гришківцях чи Семенівці. Що, не можете відрізнити одне селище від іншого? Немає нічого простішого: закрийте очі і йдіть на пахощі. Вперлися просто об миску з варениками і не знаєте від чого відвести погляд – від миски чи від чарівних продавчинь? Ви точно у Семенівці. Лише тут володіють справжнім рецептом приготування одного з їстівних символів України.
Наталія Кулик, учасниця виставки-ярмарку (с. Семенівка): «Я взяла два кіла муки, два яйця, по щепотці солі й соди, розмішала ретельно та розкатала на маленькі кружечки. Потім заклала туди картопельки, спочатку стиснула, а потім закрутила таким чином, щоб маленькими були. Ну а згодом продавали ми їх. І чайок до них… І сметанку…»
Вже за кілька днів кращі з кращих учасників виставки-ярмарку представлятимуть Бердичівщину на обласному рівні – у Житомирі пройде виставка «Барви Полісся». Ну а там, дивишся, семенівських вареників скуштують і у столиці.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
Джерело: ТРК "ВІК"
Просмотрено: 1533 раз
