Призначення людини на ту чи іншу посаду, особливо, якщо це стосується чиновників, зазвичай викликає цікавість у вузького кола людей, які пов’язані із певною сферою діяльності призначеного. Але, можливо, нашим читачам теж буде не байдуже дізнатись про те, що в районному відділі культури і туризму з’явився новий його очільник – Мартинюк Зоя Іванівна. Цю жінку багато хто в нашому місті знає і поважає, адже вона належить до тих, кого називають ініціативними і творчими.
Зоя Іванівна родом з Любарського району із родини сільських інтелегентів (її батько має музичну, художню та театральну освіту), вже давно знана в м. Бердичеві та районі. Ще в далекому 1993 році її запримітили на сцені бердичівського, тоді ще міського, будинку культури, де вона зайняла І місце в конкурсі молодих талантів освітян Житомирщини. І в цьому ж році Зою Іванівну запросили працювати в спеціалізовану школу №14 на посаду вчителя початкових класів в музичний клас. Незважаючи на молодий вік, на той час їй виповнилося 25 років, вона встигла випустити два класи молодшої ланки (почала працювати в рідному районі, навчаючись ще в педвузі за індивідуальним графіком з 3 курсу). Досі пам’ятає своїх третьокласників, які були її першими учнями. Вже тоді намагалася працювати неординарно та творчо, використовуючи на уроках, крім інших наочних засобів, і музичні (у власному виконанні). Адже, Зоя Іванівна виросла в сім’ї, де музика і спів лунали ще далеко до її народження. Батько – Іван Захарович, з 1959 року був артистом славетного ансамблю пісні і танцю «Льонок», знаного далеко за межами нашої батьківщини. Працював під керівництвом Анатолія Авдієвського із такими корифеями української пісні, як Ніна Матвієнко, Ольга Павловська. Не дивно, що й всі троє дітей Івана Захаровича виявилися музично обдарованими, а маленька Зоя вже з 3 років на сцені виводила жартівливу пісеньку «Два півники». Звичайно, виховання в сім’ї для кожного з нас має дуже велике значення в нашому подальшому особистому розвитку. Тому і Зоя Іванівна дуже вдячна своїм батькам за турботу, любов і те, що вони налаштували її на творче сприйняття світу та передали їй неабияку працездатність і талант.
Багатьом в Бердичеві ім’я Зої Іванівни відоме ще з 1997 р., коли вона почала працювати методистом в РБК, а вже через 2 роки його очолила. На той важкий час безгрошів’я, за керівництва Зої Іванівни трудовий колектив, що складався з 5 творчих працівників зміг перейти на рейки самоокупності. Також було впроваджено багато цікавих конкурсів, які викликали неабияку підтримку серед молоді, а саме: «Пані Врода», «Лицар ХХІ ст.», фестиваль «Сонячна криниця» та інші. У рейтингу закладів культури Житомирщини Бердичівський РБК посідав ІІІ місце. На сьогодні в штаті РБК у кілька разів більше працівників, але ні про яку самоокупність мова не йде. І «почесне 17 місце» в області всіх здається влаштовує.
Як зазначила Зоя Іванівна Мартинюк на нараді кульпрацівників: «Прийшов час змінювати стан речей в нашій галузі культури. Житомирський коледж культури і митецтв плекає такі гарні молоді кадри, в яких аж очі горять, щоб втілити в життя всі свої задуми та ідеї... Я тривалий час працювала в ПТУ №12 з молоддю і добре знаю, що майбутнє за тими, хто шукає нове, хто експерементує і творчо підходить до будь-якої справи. І, повірте, я буду співпрацювати з такими людьми і маю намір формувати з них трудові креативні колективи. Хотілося б також покращити відносини з містом та його закладами культури. Хіба не можна проводити спільні, гарно підготовлені заходи, як району, так і місту, разом?»
Щодо планів на майбутнє, то в завідуючої районним відділом культури і туризму вони таки «наполеоновські». Вона об’їхала вже 30 відсотків закладів культури Бердичівського району і дуже добре знає ситуацію, що склалася. Мартинюк З.І. планує налагодити тісну співпрацю з місцевими органами самоврядування (зокрема, з головами сільських та селищних рад), а також з місцевими освітніми установами (школами, дитячими садками) та іншими державними організаціями і підприємствами, розташованими на території сіл та селищ району. Реорганізувати роботу районного будинку культури відповідно до сучасних вимог розвитку культури та мистецтв з впровадженням іноваційних форм та методів роботи, залучати кваліфіковану, ініціативну та обдаровану молодь, запроваджувати нові платні послуги, збільшити кількість святкових концертів, конкурсів, фестивалів тощо.
Залишається лише побажати Зої Іванівні сил і наснаги в здійсненні всього наміченого. Але, знаючи її особисто, я впевнена, що вона виконає свої зобов’язання на належному рівні, адже Мартинюк З.І. не випадкова людина в культурі і сама є дуже творчою особистістю. Хай їй щастить в цій нелегкій справі.
Просмотрено: 709 раз
