Храмове свято в Солотвині

Це свято належить до 12 великих празникiв, якi святкує християнська Церква. Корiння його сягає IV столiття - саме тодi знайшли хрест, на якому стратили Iсуса Христа.

За часiв iмператора Констянтина до Єрусалима вирушила експедицiя на чолi з iмператрицею Оленою, матiр’ю Констянтина. Учасники подорожi мали намiр вiднайти Чесний Життєдайний Хрест. Мiсце важко було знайти. Але, на щастя, до експедицiї долучився старець, який знав, де розiп’яли Христа. На Голгофi почались розкопки, що тривали кiлька днiв. Спочатку вдалося знайти табличку: «Iсус Христос, цар Юдейський», а пiзнiше вдалося вiднайти три хрести. Проте нiхто не знав, на котрому з них помер Христос.

Серед розкопувачiв був один хворий чоловiк. Усi вирiшили, аби вiн торкався по черзi до кожного з трьох хрестiв. Тож коли вiн торкнувся до життєдайної деревини, то одразу зцiлився. Тому з IV столiття у християнському свiтi почали вiдзначати день, коли вiднайшли Чесний Життєдайний Хрест.

 

На це свято у церквах правиться особлива свята лiтургiя. Посеред церкви виставляють хрест, якому впродовж служби поклоняються парафiяни зi словами «Христу Твоєму поклоняємося, Владико, i святе Воскресiння твоє славимо». Такий хрест люди прикрашають осiннiми квiтами, висловлюючи свою пошану.

 

Ось і в Старому Солотвині вже зранку правилась служба, на яку зібрались не тільки жителі Старого та Нового Солотвинів, але й числені гості з інших сіл та з Бердичева. В старовинній церкві було цього дня урочисто і святково, а правили службу Отець Ніколай, Отець Євгеній та Отець Юрій.

 

Також в гості до Солотвинських прихожан завітав на свято їх давній друг, відомий бердичівський підприємець і меценат Олександр Васильович Ревега. Він розповів, що вперше попав до старовинного храму в Солотвині років з п’ять тому, і відчув в цих стінах велику благодать. Розговорився з місцевим настоятелем Отцем Ніколаєм, і запитав, а як же опалюється церква взимку. «А ніяк, мерзнемо, але молимось», - відповів тоді священик.

 

Запали в серце Олександру Васильовичу ці слова духовного наставника сотень прихожан і вирішив він допомогти храму. Спочатку потрібно було вирішити безліч паперових проблем, як-то проекти, дозволи, узгодження, але підприємцю, який заснував багато комерційних та промислових об’єктів, вони були під силу. Потім надав кошти на закупівлю котла, радіаторів та іншого необхідного обладнання. Непросто було пристосувати сучасний котел та обладнання до більш ніж сторічної дерев’яної будівлі, але з Божою допомогою, все зробили якнайкраще.

 

З того часу восени і взимку старенькі бабусі та молоді парафіяни не нарадуються, що в храмі, слухаючи слово боже, вони не мерзнуть, і згадують добрим словом Олександра Ревегу.

 

Тому і на свято вони з радістю зустріли мецената, який робить добрі справи завжди, а не тільки коли балотується в народні депутати. Вислухали, запросили до столу і пообіцяли йому довіру і підтримку.