22 травня прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні. З того часу минули десятки років, але Кобзареве віще слово й досі живе і актуальне для всіх без винятку, українців. Кожен з творів поета й досі передає якусь часточку наших реалій, зрештою він вірив, що на звільненій від експлуататорів українській землі буде щасливе життя. Кожен з нас знає ким був для України її вірний син і хоч раз розгортав «Кобзар» та читав безсмертні рядки, що «кричать» про Україну. Він жив нашою країною до останнього свого подиху і був і є тією об’єднуючою силою для українців, завдяки якій будувалась державність.
Живим Шевченковим словом спілкувались і в Бердичеві, 22 травня на урочистому заході з нагоди 152-х роковин від перепоховання поета. На літературно-мистецькій годині під назвою «Шевченкове слово живе» біля пам’ятника Кобзареві, учні та студентська молодь декламували вірші, а творчі колективи міста грали та співали композиції покладені на музику. Те, що бердичівська молодь пам’ятає слова великого українця, на думку Івана Демуся, першого заступника міського голови, є своєрідним звітом, як перед громадськістю, так і перед Кобзарем.
Також доброю традицією стало на вшануванні роковин перепоховання Тараса Шевченка відзначати й кращих знавців української мови, які здобули призові місця на мовно-літературних конкурсах імені Т.Шевченка та імені П.Яцика. Учні отримали грамоти й подарунки з рук міського керівництва, після чого відбулось покладання живих квітів та вінків до підніжжя пам’ятника.












РиО Бердичів
|