Більше десяти років центр Бердичева «прикрашає» величезний довгобуд. Ще в минулому столітті на центральному кооперативному ринку почали будівництво нової будівлі. За прикладом багатьох міст, на ринку повинен був постати великий торговий павільйон майже квадратної форми. Керівництво ринку замовило проект, отримало всі необхідні погодження, і почало будувати.
Але потім настала перебудова. потім незалежність, потім безгрошів’я, і ринок так і залишився недобудованим до сьогоднішнього часу. В 1998 році колишній міський очільник Бердичева Олексій Хилюк дозволив використовувати будівельний майданчик в якості торгівельного. І з того часу підприємці зайняли цю територію і тимчасово почали там торгувати. Ні, не самовільно, а все по закону. Ринку надали територію в оренду, він облаштував там прилавки, підсипав, вирівняв, і торгівля пішла.
Потім новий міський голова виявив документи, згідно яких свого часу місто дозволило ринку частину ринкового збору використовувати на будівництво критої споруди. Міськвиконком почав судитись з облспоживспілкою, і після довгих років судових засідань та ряду сумнівних суддівських рішень, відсудив собі дві третини цього довгобуду.
Пройшло ще кілька років, і знайшли у виконкомі і покупця для своєї частини. За кілька мільйонів гривень, цю частку викупила Житомирська фірма «Полісся-Продукт». І знову почалась паперова тяганина. Частку ринку (1/3), вони викупляти не хотіли, а спільне будівництво уявляли якось по-своєму. Слали листи до облспоживспілки, мовляв ви давайте гроші, а ми будемо спільно будувати.
В березні міськвиконком зініціював зустріч двох сторін на нейтральній території, але порозуміння так і не було досягнуто. Навіть в протокол наради внесли не всіх виступаючих, а тільки тих, кого було вигідно. І ось, минулого понеділка знову мала відбутись вирішальна зустріч перед початком будівництва.
Близько обіду до дирекції ринку приїхали керівники облспоживспілки разом з інженерними працівниками, з міськвиконкому прибула представницька делегація на чолі із заступником міського голови Тамілою Павлішиною, а з «Полісся-Продукт» чомусь ніхто і не приїхав. Від них був лише топограф місцевої землевпорядної організації, яка готувала проект землекористування.
Взагалі, складається враження, що ні купівля цього критого ринку, ні тим більше його добудова, фірмі «Полісся-Продукт» м’яко кажучи ні до чого. Чомусь більше ініціативи і зацікавленості проявляють представники міськвиконкому, а особливо його очільник. Хоча, в нього теж є аргументи: мовляв, скільки може цей довгобуд «прикрашати» місто.
Словом, і цього разу конструктивного діалогу не відбулось. Геодезисти один одному тицяли на спірні точки на плані, піднімали старі карти, сперечались про системи координат, але до спільної точки зору було далеко.
Таміла Павлішина підвела риску дискусіям: «Нехай спочатку розберуться інженери двох організацій, а тоді вже будемо йти далі». Також вона заспокоїла підприємців, які з нетерпінням чекали надворі рішення. В міськвиконкомі знають, що наступним кроком буде надання місць для торгівлі всім тим, хто сьогодні торгує на так званій «новій території».
Підприємці не проти будівництва. Вони просто хочуть знати три речі: по-перше, коли розпочнеться будівництво; по-друге, де можна буде тимчасово торгувати в межах центрального ринку або поряд з ним; по-третє, чи можна буде після закінчення будівництва орендувати місця в майбутньому критому ринку.
На тому і розійшлись. Делегація міськвиконкому по робочих кабінетах, керівники споживспілки в Житомир, проектувальники – шукати спільні координати, а підприємці готуватись до торгівлі. Вони знають, що час працює на них, тому потайки сподіваються, що шукати межі старі-нові господарі знакової для Бердичева будівлі, будуть ще довго-довго.









РиО Бердичів