Як ми писали раніше, бердичівляни знову з відзнаками. Нагадаємо, що на минулому тижні відбувся регіональний етап Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України», до числа переможців якого вкотре впевнено увійшли наші виробники. Один із них – ВАТ «Бердичівський пивоварний завод». Варто зауважити, що підприємство має у своєму арсеналі чимало нагород, лічити які вже слід десятками. І це не дивно, адже «Бердичівське пиво» впевнено тримає марку та, при цьому, не припиняє розвиватися - продукція славиться не лише на всю країну, а й за її межами. А це, погодьтеся, є свідченням високої якості пива та майстерності і професіоналізму усіх тих, хто його створює.
Щоб побачити, як саме виготовляється уславлений напій, я спеціально завітала до ВАТ «Бердичівський пивоварний завод». Варто зауважити, що і керівництво підприємства, і його провідні фахівці, і усі працівники люб’язно погодилися не лише поспілкуватися з журналісткою, а й провести справжню екскурсію заводом. А подивитися тут було на що - починаючи від зеленої, квітучої території і закінчуючи величезними, просторими та чистими до блиску залами, у яких виготовляється продукція.
Завідуюча виробничою лабораторією Людмила Сліпчук показала підприємство і поетапно розповіла про кожен із процесів, котрий передує появі пива на прилавках магазинів.
Відправною точкою екскурсії стала токова солодовня, де відбувається перехід ячменю в солод, котрий (у подальшому) використовується для варіння пива. Цьому перетворенню передує складний хіміко-біологічний процес, зазначила фахівець. Займає він близько місяця. До речі, варто зауважити, що для виготовлення «Бердичівського пива» використовується лише українська сировина.
Виявляється, що нині на Україні більше немає таких токових солодовень. Натомість вони досі існують у Німеччині.
Подивившись на те, як сушиться ячмінь, ми попрямували до варильного відділення, оснащеного спеціальними ємностями: заторним, фільтраційним та сусловарочним котлами. Сюди, після сушки, потрапляє відлежаний дроблений солод. В заторному котлі протягом 12 годин відбувається процес варки. Наразі тут усе автоматизовано й відстежується за допомогою комп’ютерів.
Коли продукт зварено, фахівцями обов’язково перевіряється окремо густина кожного сорту пива ( а їх спеціалісти розробили аж десять). Чотири сорти – достигають порівняно швидше, тож, відповідно до сезонного попиту, в літній період пивзаводом випускаються саме вони.
У бродильно-лагерному відділенні розміщено бродильні чани, в яких, за класичною схемою, розводяться дріжджі і протягом 7 діб відбувається процес бродіння. Коли він завершився й технологи усе перевірили, продукт перекачується у лагерний підвал. Там, при обов’язковій температурі не вище ніж +2 С, в залежності від сорту пива та його густини, воно витримується 1-2 місяці. На спеціальних лагерних танках встановлено манометри, які регулюють тиск. Людмила Сліпчук наголосила, що до пива не додається ні вуглекислота, ні спирт. Воно просто доброджує і набирається смаку.
Також ми побували у спеціальному приміщенні, оснащеному німецькими фільтрами, де напій фільтрується. Після цього пиво потрапляє у фарфасне відділення, а звідти, вже готовим, подається на розлив.
У цеху розливу пиво розливається у пляшки, і, прямуючи спеціальним конвеєром, закривається та обклеюється етикеткою.
Далі, воно фасується й упаковується. До речі, цей процес також механізовано.
Варто відмітити, що вражень від відвідин ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» я отримала безліч. Спостерігаючи за такою відточеною і злагодженою роботою дружнього колективу можна із впевненістю заявити – ці люди не просто працюють, вони живуть своєю роботою і вкладають у неї душу. Адже вони дбають і про якість продукції, котру виготовляють, і про чистоту та красу заводу й прилеглої території, і про людей, котрі цінують їхній труд та залишаються вірними «Бердичівському пиву».
Я впевнена, що за таких умов в арсеналі пивзаводу не припинятимуть з’являтися усе нові й нові нагороди та відзнаки. А як інакше – ті, хто працює на результат завжди досягають неабияких висот. ВАТ «Бердичівський пивоварений завод» - яскравий тому приклад.

РиО Бердичів