Каналізаційні криниці є справжнім лихом для міських вулиць. І не тільки у Бердичеві, але й по всій країні. Мова йде не тільки про каналізацію, але й про інші колодязі, які ведуть до мереж різних підприємств, наприклад, сфери зв’язку. Періодично у ЗМІ з’являється інформація про загибель чи травмування людей, котрі впали у не накриті отвори. Власники криниць виправдовуються. Мовляв, їхньої вини тут немає — до цього призводить злодійкуватий характер окремих несвідомих українців — кришки люків крадуть і здають на металобрухт.
Прикметно, що спій мати таких злодіїв важко. Господарі пунктів прийому металу не часто “здають” своїх клієнтів, а самі злочини відбуваються під глибоким покривом ночі.
Тому в Україні, як і в Бердичеві, вивчаються інші, альтернативні шляхи боротьби з такими злодіями. Наприклад, ще кілька років заступник міського голови Сергій Онофрійчук отримав завдання від мера відвадити зловмисників всіма доступними способами: починаючи від заміни металевих кришок на виготовлені з іншого матеріалу, закінчуючи різними замками та запорами. Справедливості заради, відзначимо, що може таке завдання і виконане, але про нього журналісти не чули.
Та нині справа дещо про інше. Інколи правоохоронцям все ж вдається вийти на слід крадіїв. У цьому переконався один молодик, який за останні десять років встиг побувати на лаві підсудних вже шість разів. Всі — за скоєння крадіжок та грабежу. Востаннє чоловіка судили у Вінниці у грудні минулого року (звісно — за крадіжку). А до цього молодик встиг відзначитися й у Бердичеві.
Оскільки іншого ремесла як злодійство, чоловік не знав, а їсти хотілося, він вирішив поживитися тим, що погано лежить. За його словами, у районі м’ясокомбінату він звернув увагу на кришки люків. Цим і задумав скористатися. Дочекавшись пізньої ночі (чи раннього ранку — справа відбувалася о 4.00) не слабкий за фізичним даними чолов’яга зрушив з місця дві кришки і відніс їх неподалік - на незакінчене будівництво. Як стало відомо вже вранці, одна кришка належала “Укртелекому”, інша - “Водоканалу”. Далі взяв молот і розтовк обидві кришки, після чого здав на металобрухт. Виручені таким чином кошти, стверджував у суді молодик, він витратив на власні потреби.
На щастя, пропажу відповідні служби помітили досить швидко і накрили новоутворені отвори, доки в них ніхто не потрапив. А от самого крадія довелося шукати дещо довше. Та скільки б чоловік не бігав, все одно потрапив у розставлені тенета правоохоронців. Підсумок — лава підсудних.
Подальшу долю зловмисника вирішував суддя Олександр Яковлєв. З одного боку — сумарна вартість викрадених кришок не така вже й велика для того, щоб відправляти людину “на зону” (менше восьмиста гривень). З іншого боку, чоловік має вже до того великий “послужний” список судимостей, що вірити у його виправлення без ізоляції від суспільства вже дуже важко. Саме тому суд вирішив призначити покарання крадію у вигляді 1 року позбавлення волі. Здається, це навіть не стільки для виправлення підсудного, скільки для того, щоб хоча б рік власникам майна жилося спокійніше.
До речі, за словами колишнього головного інженера водоканалу, сказаними ним під час судового засідання (він перебував у якості свідка), за увесь час його роботи на підприємстві невідомі зловмисники викрали близько п’яти тисяч (!) кришок каналізаційних люків. Зважте на те, що вартість тільки однієї такої кришки становить близько 600 гривень, і стане зрозумілою увесь масштаб шкоди.
Бердичівські новини
Просмотрено: 601 раз
