Ще задовго до початку опалювального сезону, в міськвиконкомі стали бити на сполох щодо ситуації з багатоквартирними будинками, які знаходяться в мікрорайоні газопроводу. Зібрали навіть спеціальне засідання комісії з надзвичайних ситуацій і жорстко критикували управління магістральних газопроводів, яке, мовляв, недооформило якісь дозволи для подачі тепла в житлові будинки. Хоча, можливо, справжня причина того засідання містилась в останньому абзаці прийнятого рішення, де була вимога передати безкоштовно котельню на баланс міста, тобто, подарувати.
Після публікації замітки про засідання в газеті, до редакції зателефонував керівник підрозділу управління, який безпосередньо займається питаннями котельні, і запевнив, що ніяких проблем з подачею тепла немає і не буде.
Хоча і трохи запізно, але ми все таки вирішили поцікавитись, яка ситуація з опаленням колишніх відомчих будинків «газопроводу» зараз. Біля під’їзду будинку сиділа компанія пенсіонерок, яка видала всю інформацію не гірше будь-якої прес-служби.
Опалення котельня ВРТП подала ще 13 жовтня,потім за день ліквідували невеликий порив теплотраси, і вже з 15 числа, тобто точно за графіком, тепло дійшло до квартир.
Звичайно ж, відповіддю на одне питання наша розмова не закінчилась. Бабусі згадали, що тема тепла і розрахунків за нього не раз звучала у їхньому мікрорайоні. Згадали навіть, що колись місто в рахунок погашення заборгованості перед управлінням за тепло, віддало кілька квартир, в які потім заселились працівники газової галузі.
Не оминули в розмові і тему індивідуального опалення. На що пенсіонерки сказали, що гроші на котли і труби вони всі з пенсії викроїли б, але коли подумають, що потрібно виходити за дозволами і погодженнями, то не хочуть вдаватись до «індивідуалізації» без крайньої потреби. Натомість, жителі п’ятиповерхівки, де живуть трохи більше молодих сімей, активно встановлюють окремі котли, і вже менша половина квартир потребує централізованого опалення.
Отже, якби місто дійсно хотіло позбавитись від комунальної газової залежності, то могло б зробити це давним-давно, як це зробила сусідня Калинівка, і ніякі пенсіонери не стали б на заваді. До речі, в Бердичеві був раніше і виробник індивідуальних котлів (завод «Прогрес»), який розробив спеціальну програму продажу своїх виробів з оплатою частинами. Цією програмою цілком могли б скористатись малозабезпечені жителі Бердичева.
Але… Сьогодні комунальні котельні опалюють землю над теплотрасами, їх борги за газ складають десятки мільйонів, їх тепло доходить не до всіх квартир і коштує набагато дорожче індивідуальних установок, і немає вже в Бердичеві виробника котлів. Не було збуту, тому їх виробництво припинили, а працівників звільнили…
Ось в такий клубок сплелись в Бердичеві проблеми газу, тепла, пенсіонерів, робочих місць, приватних інтересів і здорового глузду. Хто зможе розрубати цей вузол, можливо ми і дізнаємось через кілька років.
РиО Бердичів
Просмотрено: 678 раз
