На засіданні містобудівної ради, що відбулось наприкінці тижня, розглядались всього чотири ескізні пропозиції, що стосувались реконструкції театру, будівництва церкви, переоблаштування квартири під офіс та будівництва зупинки громадського транспорту з облаштуванням торгівельного павільйону. Легкими ці питання, особливо, перших два, назвати навіть при всьому бажанні не можна, оскільки перше стосується пам’ятки архітектури, а друге – будівництва культової споруди на болоті.
Ескізні пропозиції зовнішнього і внутрішнього вигляду приміщення бердичівського театру після реставраційно-ремонтних робіт, розглядались членами архітектурної ради наприкінці тижня. На відродження цієї пам’ятки архітектури збудованої у 1907 році ХХ століття, за попередніми підрахунками, потрібно близько 14 мільйонів гривень.
Темпи робіт звісно залежать від надходження коштів, а от про це поки що ніхто не згадував. Можливо, вже в наступному році при ухваленні міського бюджету, ми й зможемо дізнатись, чи будуть виділені кошти і скільки саме їх буде.
Представляли ескізні пропозиції представники обласного підприємства «Облархпроект», які власне й розробляли його. Головним завданням, що вони мали втілити у проекті було відновити функцію театру, максимально зберігши його параметри в межах зазначених в документах і при цьому відкрити об’єкту «обличчя».
Під «відкрити обличчя» виконавці робіт мали на увазі, що з вулиці Карла Лібкнехта, на яку виходить фасад споруди, буде вхід з тротуару, будуть сходинки та сквер з лавками. Облаштують також і дві стоянки для транспорту: для відвідувачів та для працівників театру. Всередині приміщення повністю перепланують згідно з вимогами державно-будівельних норм, серед іншого, будуть облаштовані туалети для людей з особливими потребами, а також вісім лож якими їм буде зручно користуватись.
Щодо кольорової гамми, що переважала у запропонованих ескізах, то вона витримана у дусі класицизму – золотаво-бежеві кольори переважають, як у залі так і у фойє, їх вигідно відтіняють червоні портьєри, сидіння та завіса на сцені. Ще однією умовою для розробників від міського відділу культури, якому власне й належить тепер це приміщення, було автономне опалення - в спеціально об лаштованому приміщенні встановлять два котли, які працюватимуть в автономному режимі, без обслуговуючого персоналу.
Загалом, ескіз майбутнього театру сподобався всім присутнім і не викликав бурхливих обговорень чи заперечень, тож його взяли за основу і проголосували – «за». Оскільки із зовнішнім виглядом майбутнього театру визначились, тепер справа за малим – знайти кошти втілення красивої картинки у життя.
Наступне питання винесене на розгляд членів містобудівної ради стосувалось будівництва української православної автокефальної церкви по вулиці Леніна 93-б. Раніше ми вже писали, що міська влада виділила земельну ділянку для громади УПАЦ «Матері Божої Скоропослушниці» неподалік ресторану «Шарм», але за цей час сталась невеличка перестановка, вочевидь, громада не захотіла будуватись на болоті попросила замінити їм ділянку.
Тож тепер церкву будуватимуть неподалік новозбудованої заправки «Вог», якщо їхати з Гришковець, то до майбутнього місця будівництва веде грунтова дорога праворуч від заправки. Під будівництво культової споруди виділили всього близько 20 сотих землі, тож вона за своїми розмірами буде невеличка – висота від найвищої точки церкви, до землі – 22 метри. Виконану у класичній для будівництва усіх церков, формі хреста, її буде видно геть і з траси Бердичів-Житомир – принаймні у цьому запевняли присутніх розробники. Щоправда, точне уявлення, де саме ця ділянка розташована, мабуть мали лише самі замовники і розробники проекту.
Третє та четверте питання виявились простішими ніж два попередніх – реконструкція квартири під офіс та облаштування зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном по вулиці Піонтковського, поруч з Солодовим заводом і не зайняли багато часу у членів містобудівної ради. Вони швидко пройшовшись ними, затвердили і розійшлись до наступної зустрічі.
















РиО Бердичів