Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
2004 р. —
цього дня в Україні відбувся другий тур голосування за кандидатів у Президенти України, що проходив на фоні кампанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори, які згодом отримали назву
Помаранчева революція. Під час голосування на сорока дільницях Бердичева за Віктора Ющенка віддало свій голос 64,5 % бердичівлян, що проголосували. За Віктора Януковича проголосувало 35,4 % бердичівлян.
1996 р. —
на стіні будинку дільниці дистанції захисних лісонасаджень, що знаходиться на вулиці Білопільській, 6, встановлено меморіальну дошку, присвячену Степанюку Михайлу Івановичу (1921-1996) – прозаїку, поету, члену Спілки письменників України з 1983 року, який працював тут з 1953 по 1986 рік. Ця подія відбулась в день 70-ї річниці з дня народження письменника. Зняли покривало з дошки міський голова Олексій Хилюк та голова обласної Спілки письменників України Олексій Опанасюк. Напис на дошці:
"У цьому будинку з 1953 по 1986 працював український письменник Михайло Іванович Степанюк". Детальніше...
1921 р. —
в селі Олине, що на Сумщині, народився Степанюк Михайло Іванович (1921-1996) – прозаїк, поет, член Спілки письменників України з 1983 року. З 1953 року Михайло Степанюк проживав у Бердичеві, працював інженером на залізниці в системі захисних лісонасаджень. Тут пише свої перші прозові твори, а згодом у видавництвах з'являються його повість "Перекотиполе", романи "Пульс" та "Накувала зозуля", збірка повістей та оповідань "Живий захист", комедія-гротеск "Мільйонер". Окрім книг Михайло Степанюк полишив після себе тисячі посаджених дерев та чагарників. Помер Михайло Іванович Степанюк 6 січня 1996 року, похований у північній частині міського кладовища. Детальніше...
1920 р. —
цього дня на базі швейних майстерень, які в свою чергу були створені на основі спілки "Швейпром", або бюро кравців у 1901 році, засновано кравецьку швейно-ремонтну майстерню, яка отримала назву "Перша держшвеймайстерня", відому сьогодні як ПАТ "Бердичівська фабрика одягу". Вона розташовувалася на першому поверсі двоповерхового будинку по вулиці Білопільська, 10 (нині вулиця Карла Лібкнехта), навпроти Миколаївської церкви. У 1925 році її перейменували на фабрику колективу безробітних кравців "Бердичів-швея" Комборбезу (комітет по боротьбі з безробіттям). Фабрика виконувала масові замовлення окружної міліції, дитячих будинків. В числі тодішніх робітників був Абрам Вольфович Нахменберг, який спочатку працював кравцем, а згодом начальником цеху Бердичівської швейної фабрики. Детальніше...
1781 р. —
цього дня у Бердичеві побував Станіслав II Август Понятовський – останній король Речі Посполитої (1764-1795) з магнатського роду, обраний королем за підтримки російської імператриці Катерини II. Він відвідав кармелітський монастир, де його прийняв митрополит греко-католицької (уніатської) церкви Ясон Смогоржевський та київський каштелян Юзеф Стемпковський. Зупинився Станіслав II Август у палаці власників Бердичева Радзивіллів, який знаходився у Гришківцях (сам палац не зберігся; він знаходився на місці, де нині перетинаються вулиці Червоний Промінь та Найдіна).
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 397 раз
