Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
2005 р. —
в Бердичеві на стіні будинку №9 по вулиці Чорновола (до цього вулиця носила назву вулиця 9 Січня) під час урочистого мітингу відкрито меморіальну дошку на честь Героя України, багаторічного в'язня-дисидента В'ячеслава Чорновола. Напис на дошці:
"Ця вулиця названа на честь борця за незалежність України, політика, державного діяча, лідера НРУ, Героя України Чорновола В'ячеслава Максимовича 24.12.1937 – 25.03.1999". Детальніше...
2005 р. —
біля прохідної будинку заводу безалкогольних напоїв, на розі вулиць Дзержинського та Лілії Карастоянової зі сторони вулиці Дзержинського в рамках заходів до Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій (з 2007 року – День пам'яті жертв голодоморів) урочисто відкрито меморіальний знак пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій. Меморіальний знак складається з гранітної стели, на лицьовій стороні якої прикріплено меморіальну дошку з присвятним написом. Напис:
"Людино! Зупинись… Схили голову… на цьому місці в 1937-1938 р.р. замучено, закатовано, розстріляно тоталітарним режимом сотні безневинних земляків. Вічна їм пам'ять!". Присвятний напис точно повторює напис на меморіальній дошці, яка встановлена 10 грудня 1998 року на стіні цього ж будинку заводу безалкогольних напоїв, але зі сторони вулиці Лілії Карастоянової. Щороку у День пам'яті жертв голодоморів (четверта субота листопада) біля меморіального знаку відбувається зібрання громадськості міста та проходить година-реквієм. Детальніше...
2000 р. —
в період з 26 по 30 листопада в наслідок налипання та миттєвого намерзання снігу на проводи та кабелі електрозв'язку і обриву проводів було пошкоджено значну кількість споруд зв'язку як у Бердичеві, так і в Бердичівському районі. Стихія мала наступні наслідки: поламано 55 дерев'яних опор та більше 20 залізобетонних, пошкоджено більш як 50 км стальних проводів. У перші дні стихії з-за обривів електропроводів та ліній залишились без телефонного зв'язку 30 населених пунктів – половина з усіх населених пунктів Бердичівщини. Лише через місяць праці зв’язківцям вдалося відбудувати пошкоджені лінії та відновити зв'язок з селами району.
1999 р. —
в Бердичеві відбулося урочисте відкриття новозбудованого Дому молитви Християн Віри Євангельської, що розташувався по вулиці Карла Маркса, 40. За основу архітектурного проекту голова місії "Світанок" Леонід Бондаренко обрав проект збудованого у місті Рівному Дому молитви. Доопрацював проект і прив’язав його до місцевості головний архітектор міста Олександр Коляда. Саме будівництво Дому молитви велося з 1994 по 1999 рік методом толоки: в окремі дні на будівельному майданчику працювало до 150 віруючих. Не залишилися осторонь цього будівництва і одновірці як з України, так і з-за кордону, які допомагали матеріально. І сьогодні ця перлина народного будівництва, оточена ажурним кованим парканом є дійсною прикрасою міста, в який щонеділі збирається більше тисячі жителів міста та району.
1917 р. —
військовий революційний комітет Південно-Західного фронту видав наказ, згідно з яким вищою владою визнавалася Рада Народних Комісарів. Без дозволу військово-революційного комітету заборонялося передислоковувати військові частини. Замість есерівсько-меншовицької газети "Голос фронта" почала виходити більшовицька газета "Известия". В комуністичній історіографії цей день вважався днем проголошення в Бердичеві Радянської влади. Але навряд чи можна стверджувати, що більшовики повністю контролювали місто, оскільки в Бердичеві залишився існувати штаб Південно-Західного фронту з вірними йому військами. Крім того, в місті перебувала Верховна фронтова Рада, підпорядкована Українській Центральній Раді. Так і сталося: вже через тиждень – в ніч з 2 на 3 грудня – війська, вірні Центральній Раді, встановили над містом контроль, частину членів революційного комітету було заарештовано.
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 362 раз
