Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
27 грудня
1957 р. —
у Бердичеві підвели підсумки конкурсу на кращу картину, вишивання, скульптуру, нарис тощо, проведеного з нагоди 40-річчя України. На конкурс були представлені твори митців-любителів, які зображають вождя революції великого Леніна, розповідають про щасливе життя радянського народу, змальовують картини природи. Одним з переможців конкурсу став художник-аматор Григорій Положевець з картиною "Ленін виголошує промову на Красній площі" (диплом I ступеня і грошова премія). З прозових творів найбільш вдалим визнано нарис письменника-початківця Михайла Степанюка про новаторів виробництва. Ці перемоги стали одними з перших в житті знаних нині майстрів пензля та пера.
1928 р. —
в Бердичеві закінчено капітальний ремонт міського зимового театру. Комісія в складі інженера міського благоустрою Г.П. Ротенберга, представника міськради Шейдемана, представника від Окрініса І. Заверухи, адміністратора міського театру А. Рудмана, начальника пожежної команди В. Айзенберга, представника від Сантехради Ковальського в присутності виконавця робіт інженера Галкіна визнала виконаний ремонт задовільним, закінченим і прийнятим. Приміщення театру знову почало експлуатуватись за призначенням.
1921 р. —
у місті Петрозаводськ (Карелія, Росія) народилася Євсеєва Клавдія Іванівна (1921-2012) – учасниця Великої Вітчизняної війни, ветеран праці. Клавдія Іванівна у січні 1944 року у складі 117-ї гвардійської стрілецької дивізії приймає участь у звільненні Бердичева від фашистсько-німецьких загарбників. По закінченні війни вона проживає у Бердичеві, працює медсестрою у різних військових частинах, у дитячому садку №4. За участь у бойових діях Великої Вітчизняної війни Клавдія Євсеєва нагороджена двома бойовими орденами, серед яких орден Вітчизняної війни 1-го ст., та 12 медалями, серед яких "За звільнення Праги", "За взяття Берліну", "За бойові заслуги". Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів №779 від 24 грудня 1998 року враховуючи особисті мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 року, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Клавдії Іванівні Євсеєвій присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Померла Клавдія Євсеєва у Бердичеві 22 березня 2012 року, похована на міському кладовищі, у новому військовому секторі. Детальніше...
1911 р. —
цього дня відбулось урочисте відкриття в Бердичеві нового міського театру, який отримав назву "Експрес" (нині це приміщення по вулиці Карла Лібкнехта. 21, яке до 2013 року займав районний Будинок культури). Власником нового театру став бердичівський лікар та меценат Давид Мойсейович Шеренціс. Як писала в той час газета "Киевская мысль",
"за отсутствием специального театрального здания, всякого рода спектакли устраивались в тесном и мало приспособленном зале городской управы. Новый театр построен для эксплуатации его д-ром Д.М. Шеренцисом. Театр вмещает до 1000 человек". Детальніше...
1900 р. —
в Бердичеві народився Абрам Якович Каган (1900-1965) – єврейський радянський поет і прозаїк. Велику увагу у своїй творчості Абрам Каган приділяв малій батьківщині – рідному Бердичеву, якому присвятив чимало сторінок в автобіографічному романі "Арн Ліберман" (1935), повісті "Біля річки Гнилоп'ятки" (1936). "Бердичівська" тематика знайшла відображення й на сторінках роману "Шолом-Алейхем", який побачив світ на початку 60-х років. Абрам Каган був заарештований у січні 1949 року за тими ж звинуваченнями, які приписувались іншим єврейським письменникам, та був засуджений на 15 років спец-таборів. Реабілітований 9 січня 1956 р. Помер Абрам Якович Каган 17 грудня 1965 року. Детальніше...
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.