Дорогі мої сердечні земляки! У цей трагічний для України час, коли справжні патріоти не просто хвилюються за долю українського народу, а й взяли активну участь у боротьбі за нашу волю і свободу.
Коли ми разом зустрічаємося на Віче, на нашому Бердичівському Майдані, я бачу віру і впевненість у Ваших очах. Вас стає більше і більше. Дехто відкрив очі і почав розуміти, хто керує сьогодні країною. Відповідь однозначна – організована банда. Цитуючи Віталія Кличка, який влучно сказав одним словом, але так зрозуміло – «досталі». Так допекло майже кожну українську сім’ю.
Дорогі мої бердичівляни, я пишаюся Вами, я щасливий, що Ви нарешті прокинулись для боротьби з бандою. І тут доречно буде процитувати фрагмент моєї пісні із циклу «Ялинка на крові»:
Я – не калина, я – не тополя,
Я – України приспана доля.
Ні, я не збоку, ні, я не скраю –
З попелу я для борні воскресаю!
І разом з моїм співавтором Іваном Гайвороном призиваємо Вас: «Воскресай для борні, моя дорога Україно. Будьте тільки разом!»
Моя зброя – пісня і слово. І на одному з Віче в Бердичеві я виконав фрагмент ще однієї пісні із цього циклу, але, як завжди, де присутній Олесь Коляда, то ці відео фрагменти обов’язково «ВІК» виріже. Так, я до цього вже звик. Тому я змушений надрукувати цю пісню для тих, хто її тоді не послухав, і Ви під власний музичний супровід зможете виконувати самі.
Пісню «Коршуны» я присвячую самовідданим безстрашним людям. Тим, які боролись за свободу слова, чітко захищаючи свою громадянську позицію. Саме вони не боялись публічно висловити свої думки – те, чим жили, про що мріяли.
…Володимир Висоцький, Ігор Тальков, Влад Лістьєв, Олександр Мень, Георгій Гонгадзе… Цей перелік прізвищ буде дуже і дуже довгим, якщо його продовжити… І, насамперед, - це герої «Майдану». З болем у серці ми називаємо прізвища загиблих: Вербицький Юрій, Жизневський Михайло, Нігоян Сергій, Сеник Роман, Мазуренко Павло.
Саме таких людей називають – особистість. Вони не такі як всі, не стандартні. А ті, хто при владі, ох як не люблять, коли на їхній дорозі стоять «инакомыслящие».
Дорогі мої земляки, я – журналіст-документаліст і ніколи не напишу матеріал без підтвердження. Це моє кредо.
Я вірю, скоро прийде краще життя для наших дітей та внуків! Будьмо разом!

Ваш земляк
Олесь Коляда