|
Відлига, яка прийшла у місто минулого тижня, принесла не тільки довгоочікуване потепління, але і чимало проблем. Окрім снігових зсувів та бурульок на дахах, ненадійної криги на річці і важкопрохідності на дорогах і тротуарах, швидкий «плюс» на термометрах, після значного «мінусу», негативно вплинув також і на стан мереж. Старі та кволі труби почали у прямому сенсі тріщати по швах. Причини – зсуви грунту, котрі спостерігаються, переважно, під час температурних коливань. Саме тому найбільше проривів у мережах відбувається восени та навесні, пояснює заступник міського голови Сергій Онофрійчук.
«Коли йде процес замерзання грунту – він рухається, і тому зміщуються труби. Так само відбувається і з процесом розмерзання грунту, коли також спостерігаються його рухи», - розповідає Сергій Онофрійчук. Особливо негативно впливають коливання грунту на чавунні труби: металеві мають кращу стійкість до зсувів, мають властивість дещо вирівнюватись.
Поруч із цим, мають чавунні труби і свої переваги – наприклад, вони стійкі до корозії. Але прокладати їх було доцільно не скрізь. Хоча 50-70 років тому над цим мало хто замислювався. «Якби ці чавунні труби лежали у зелених зонах, де немає такого руху грунтів і навантаження, це було б краще. Але труби клалися ще у сорокові-п’ятдесяті роки минулого століття. Згодом вулиці розширювалися і таким чином чавунні труби опинялися під проїжджою частиною», - каже заступник міського голови.
Справжнім випробуванням став для бердичівських комунальників минулий тиждень. Вони ледь встигали латати діряві труби у різних мікрорайонах міста. Переважно, аварії відбувалися на водогінних мережах. Зокрема, дві з них – серйозних масштабів, коли ліквідація наслідків тривала кілька днів, протягом яких городяни практично лишалися без води. Одна аварія – на вулиці Дзержинського, до ліквідовувати наслідки прориву комунальникам довелося кілька днів, від чого значна частина городян у цей час відчували проблеми із водопостачанням. «Проблема була у тому, - пояснює Сергій Онофрійчук, - що в одному місці було, фактично, три прориви: один усували, як одразу з’являвся новий».
Інша проблематична ділянка – неподалік від 28-го дитсадка. Там клопоту було, певно, ще більше, адже не можна було знайти місце безпосереднього прориву. Зазвичай, каже Сергій Онофрійчук, вода із прорваної труби шукає вихід на поверхню і за цим можна знайти: де сталася аварія. Та у цьому випадку було по-іншому: замість того, щоб підніматися вгору, вода почала прокладати собі шлях під землею, доки не «зустрілася» із мережами «теплоенерго», які прокладені через своєрідні жолоби. А далі рідина почала текти саме по цих жолобах, не піднімаючись вгору. Тому тільки на пошук прориву пішло близько п’яти днів.
Поступово зі сходженням снігу почала виходити на-гора ще одна одвічна проблема – стан доріг, який, традиційно, після холодів залишає бажати кращого. Хоча говорити про зимові збитки на автошляхах міста наразі ще передчасно, бо ще й лютий до середини не дійшов. Але вже зараз водії значною мірою відчувають під колесами не лише ями, а й просівші люки. Сергій Онофрійчук пояснює причину. За його словами, здебільшого люка клались на цеглу, але вона має властивість «просідати». «Ідеальний варіант, - каже Сергій Онофрійчук, - коли люки кладуть на бетонний круг, зверху накривається кришкою. Тоді люк ніколи не «сідає». Але на нинішньому етапі переробляти каналізаційні люки таким чином – достатньо затратно».
Усі вищезгадані проблеми свідчать про те, що до нас дійсно поступово приходить весна. Цими вихідними вона вже матиме зустріч із зимою – 15-го лютого, на Стрітення. Тож, хіба можуть перекреслити радість від цього якість там ями, труби чи бурульки?
|