|
Офіційного підтвердження цієї інформації немає. Втім, так само як і спростування. Уникає прямої відповіді і вище керівництво, яке запевняє, що в Україні розпочалися тактичні навчання військових підрозділів, відбувається певна передислокація з’єднань. Але жодного конкретного місця нового розташування військових підрозділів не озвучується. Все ніби спокійно.
Але ще восьмого березня, у міжнародний день прав жінок і миру, бердичівські чоловіки, ніби-то, вирушили на війну. Війну неоголошену і не підтверджену. Про те, що бердичівські артилеристи вийшли зі своєї частини і вирушили у південному напрямку, того дня писали окремі користувачі інтернету. Крім бердичівлян, у південному напрямку рушили і житомирські десантники, й деякі інші частини 8-го армійського корпусу. Декому навіть вдалося зафільмувати цей процес. І хоча офіційно подібна інформація не підтверджувалася, але є й інші джерела, котрі вказують на її достовірність. Наприклад, чимало хто на Вінниччині бачив, як війська рухаються у бік Умані, тобто — у південному напрямку.
Та шила у мішку не сховаєш. Якраз у суботу, 8 березня, бердичівських артилеристів збирали у далеку дорогу, по суті, всім містом: хто із підприємців забезпечував військових значними запасами продуктів, хліба, а хтось — теплими речами та цілими ящиками шкарпеток. У кількох мікрорайонах містах стояли військові патрулі.
Факт відходу чоловіків на війну підтверджують і дружини окремих військовослужбовців. Нашим журналістам вони розповіли, що чоловікам видали повне спорядження ще минулого тижня, у тому числі — зброю. Після цього військових відправили у невідомому напрямку. Зв’язок з ними не втрачено: мають можливість телефонувати, та для розмови — лише кілька хвилин. При цьому, ніхто не повідомляє місця свого знаходження: розмови відбуваються у присутності спеціальних спостерігачів...
Якщо це звичайні тактичні навчання, про які говориться офіційно, то чому цивільні діяли так, начебто споряджають своїх захисників на затяжну військову кампанію, а бердичівляни перебувають у тривожному очікуванні?.. |