 Ці давно відомі слова масово оволодівають думками українців та й росіян теж. Адже стан наших військових частин, які висунулись до південно-східних кордонів, м’яко кажучи, потребує корінного покращення. Це стосується як озброєння, так і тилового забезпечення. Дуже добре, що люди несуть у військові частини продукти харчування, матраци, подушки, ковдри… але це не вихід.
Але якби навіть армія і була б готова до боїв, то навіщо вони нам, ці бої. Та й з ким?
Війна – це кров… Якої не хоче ніхто.
Тому політикам з обох сторін потрібно, можливо, і принизити себе, поступитись своєю гордістю, але сісти за стіл переговорів і не допустити кровопролиття.
Це аксіома, яка не потребує доведення.
РиО Бердичів |
Просмотрено: 687 раз
