|
Військовослужбовець 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, який постраждав від вибуху самохідної артилерійської установки на Херсонщині, не залишився наодинці зі своєю бідою. Родина старшого сержанта Олександра Скірченка отримала матеріальну допомогу у розмірі 10 тис.грн. Ці гроші зібрали бердичівські освітяни, щоб допомогти армії (за останніми даними, загальна сума становить близько 50 тис.грн.). Благодійна акція відбулася за ініціативи профспілок в усіх школах і дитсадках міста. Фіксованої «такси» не було: здавали хто хотів і скільки міг.
Військовослужбовець 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, який постраждав від вибуху самохідної артилерійської установки на Херсонщині, не залишився наодинці зі своєю бідою. Родина старшого сержанта Олександра Скірченка отримала матеріальну допомогу у розмірі 10 тис.грн. Ці гроші зібрали бердичівські освітяни, щоб допомогти армії (за останніми даними, загальна сума становить близько 50 тис.грн.). Благодійна акція відбулася за ініціативи профспілок в усіх школах і дитсадках міста. Фіксованої «такси» не було: здавали хто хотів і скільки міг.
Віддати частину зібраних коштів на лікування травмованого військовослужбовця вирішило командування 26-ї артбригади, де понад 10 років служить Олександр Скірченко.
Ініціативу підтримала начальник управління освіти і науки Валентина Адаменко. Одним із переважаючих чинників у прийнятті такого рішення стало те, що у родині Скірченків виховуються троє дітей, та й сам Олександр – теж із багатодітної родини (крім нього у батьків ще є п’ятеро сестер). Педагоги ж, коли мова йде про дітей, сприймають усе особливо близько до серця.
Матеріальну допомогу освітяни передали, як то кажуть, з рук в руки, відвідавши родину Скірченків. Із дружиною травмованого сержанта поспілкувалися і наші журналісти.
Хвилюючись, Наталія Скірченко розповідає про те, як її чоловік, виконуючи військову присягу, вирушив на виконання завдання. Це було 8 березня – зовсім несвятковий день для Наталії Скірченко. Адже вона відправила у дорогу чоловіка. Хоч як тяжко не було на душі, знала: зараз він, командир самохідної артилерійської установки (САУ), потрібен Батьківщині. Хоча вдома у жінки на руках лишалося троє дітей: 11 та 8-річні і найменша - п’ятимісячна.
Наталія Скріченко розповіла, що її чоловік родом із Полтави, служив у Бердичеві строкову службу, а потім лишився на контрактну. Тут створив сім’ю. Усе ніби йшло своєю чергою. За роки служби Олександр досконально вивчив роботу військової машини САУ, чому вона несподівано вибухнула – зараз з’ясовує слідство.
«У них були навчання. Після цього Саша дзвонив, казав, що від’їздили нормально. О сьомій вечора у них мало бути шикування», - пригадує дружина події того трагічного дня.
А вже наступного ранку Олександр зателефонував з іншого номера і розповів про лихо, яке сталося. «Їхали повільно, Саша став включати рацію і на нього факнуло полум’я, - схвильовано розповідає Наталія Скірченко. - Із бердичівських постраждало троє хлопців, мій чоловік – найбільше. У нього повністю обпечене обличчя, ліва рука - до ліктя, на правій – залишилися робочими чотири пальці».
Обпеченого сержанта із миколаївської лікарні перевели в одеський опіковий центр, де йому зроблять пересадку шкіри. Тож 10 тисяч гривень, які передали родині освітяни, знадобляться для реабілітації.
Наталія Скірченко дякує усім, хто підтримав їхню родину у важкий час, і додає: «Я горджуся своїм чоловіком, він у мене – найкращий. Молюся, щоб він швидше одужав і повернувся до дому». |
Просмотрено: 776 раз
