У Провідну неділю частина відвідувачів міського кладовища взяла участь у молитві за упокій душ тих, хто відійшов до іншого світу. Традиційно цього дня, що, серед інших, носить назву Антипасхи та Фоминої неділі, над цвинтарем переплітається атмосфера суму та урочистості. Священики та віруючі, молячись за упокій душ близьких, згадують і апостола Фому, котрий відомий тим, що одного моменту висловив невіру у Христове Воскресіння. Та коли побачив апостол Ісуса, йому нічого не залишалося, як вигукнути, мовляв, Христос – його Бог і Господь. Саме у Провідну неділю, говорять священики, у кожної людини є можливість продемонструвати Господові свою віру.
Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: «Звичайні переконання людей щодо близьких ніколи не зіграють ролі у вірі. Наші знання, пізнання Священного письма ніколи нас не переконають, якщо не буде переконання у нашій душі. Сьогоднішня неділя вчить: апостоли, які до цього розбіглися Іудеєю, побачивши воскреслого Христа, повірили у Нього, і пізніше нарікали, що не усвідомлювали цього раніше. Адже до Ісусового Воскресіння кожен думав про своє, про свою участь у Новому Царстві. Після Воскресіння такі думки відпали: коли Господь мовив їм, вони отримали тверду віру. Апостол Павло пізніше скаже: «Якщо би Христос не воскрес, то для чого тоді була потрібна така віра?»
Провідна неділя збирає на цвинтарі людей, аби вони могли почтити пам’ять усіх, хто їм дорогі, аби разом із ними відсвяткувати Пасху. Беручи участь у службі, молячись за душі померлих, відвідуючи їхні могили, люди втілюють у життя Господні слова про те, що Він є Богом живих, а не мертвих. У Господа порахована кожна душа, нагадує православна Церква, і кожна душа потребує молитви і турботи. Живі мають безцінну перевагу перед мертвими у тому, зазначають священики, що можуть виправити свої помилки і, головне, мають змогу покаятися.

Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: «Найголовніше – то покаяння. Сказано: «Все проститься людині, якщо вона сотворить плід, який достойний покаяння». Людині багато чого прощається у житті: коли ми твердо віримо, коли йдемо через каяття, через причастя тіла Господнього, тоді ми поєднуємо себе у Богові. Звісно, як би ми того не прагнули, ідеальними у цьому житті ми ніколи не будемо через нашу гріховність. Наша прекрасна земля наповнена великими гріхами. Наше спілкування вже саме по собі є гріхом: у ньому людина ставить своє «Я» вище за інше. У суперечках кожен відстояти хоче свою думку, а правда може бути лише одна – Божа.»
У значної більшості похованих на цвинтарі, скоріш за все, не було можливості покаятися: занадто молодими та повними планів пішли вони з життя. І тому на живих християн покладена певна ноша: вони мають молитися за своїх рідних та близьких, котрих вже немає поруч. Такі молитви є виконанням законів Господніх.
Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: «Ці наші молитви приносять радість нашим померлим – це є радість Пасхи, радість зустрічі із ними. Ви подивіться, як сьогодні тут багатолюдно! Ще років 25 тому, коли я лише приїхав сюди, багато що не дозволяло прийти сюди, хтось просто боявся… Сьогодні цей бар’єр повалено: з одногу боку, ми виконуємо традиції нашого українського народу, з іншого – нас штовхає на це віра.»
Так вже склалося, що тема життя вічного повна питань, сумнівів і суперечок, констатують священики, але мудрість має зацарювати, і початок цієї премудрості – страх перед Господом. Лише тоді людина здатна почати виконувати Божі заповіді. У Провідну неділю православна Церква закликає християн молитися про те, аби Бог простив померлим все те, що було грішним в їхньому житті земному і допоміг їм дійти до життя вічного.
Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: «Ця традиція – споконвічна. Свого часу її перервали атеїсти, але зараз – прекрасні часи, коли цю традицію ми передаємо своїм дітям й онукам. Дай Бог, аби це свято возвеличило нас у християнському відношенні. Коли ми вміємо поступатися, коли вміємо промовчати там, де треба, це нас завжди возвеличує. Дай Бог, щоби Господь приймав наші молитви, щоби радість Христового Воскресіння завжди була між нами. Христос Воскрес!»
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
Телеканал "ВІК"