Чи перестане бердичівський "свободівець бути potential?

Та на цьому інтрига не закінчилася остаточно. Адже яким би не був голова РДА, чи не головним є питання — яку команду він підбере собі у помічники. Ходили навіть чутки серед депутатів районної ради, що Вадим Синельников став головою РДА завдяки тому, що він, чи не єдиний, хто погодився взяти собі у заступники Олексія Побережного. Останній тривалий час теж розглядався одним із найбільш імовірним претендентів на головну державну посаду у районі, але через неоднозначне його сприйняття мешканцями Бердичівщини від цієї ідеї, нібито, вирішено було відмовитися.

У будь-якому випадку, Олексій Побережний і надалі розглядався одним із кандидатів на посаду заступника голови РДА. Втім, станом на ранок вівторка відповідного кадрового рішення з цього приводу оприлюднено ще не було. Принаймні, у приймальні голови РДА на запитання наших журналістів про місце роботи Олексія Побережного нам порадили зателефонувати у відділ кадрів. А у останній названій інстанції нас запевнили, що Олексій Побережний ні на яку посаду ще не призначений, оскільки проходить відповідну спецперевірку.

Наскільки вдалими будуть результати спецперевікри для 27-річного досі безробітного керівника бердичівської “Свободи” Олексія Побережного, залежить від його попередньої біографії. Втім, вважаємо, структури, котрі перевірятимуть Олексія Сергійовича, мають врахувати не тільки його кримінальне та корупційне минуле, але й розуміння всіх проблем, котрі існують у суспільстві та державницькі підходи до вирішення цих проблем.

Показовим прикладом розуміння цих проблем є ситуація, яка виникла кілька днів тому, під час чергової сесії міської ради. Олексій Побережний попросив у головуючого слова і з високої трибуни виступив із промовою. У своєму виступі потенційний голова РДА виокреслив дві головні вимоги перед депутатами міської ради. Перша: термінове проведення громадських слухань з приводу маніпуляцій із комунальним майном у Бердичеві, починаючи з 2010 року. Обов’язковою умовою цих слухань є відповідний звіт профільного заступника міського голови Таміли Павлішиної. І друга вимога: до проведення таких слухань: зупинити всі майнові операції з об’єктами комунальної власності, у тому числі — припинити розгляд земельних питань.

На цьому можна було б і не зосереджувати уваги: подумаєш — виступ з трибуни чергового політика, який вже й не знає як про себе заявити. Але ж у даному випадку мова йде про особу, котра претендує на посаду заступника голови РДА! Та ще й де — районі, який вважається майже повністю сільськогосподарським, а земельні питання тут — чи не найактуальніші.

Почнемо з першого питання — громадські слухання з  приводу маніпуляцій із комунальним майном. Не знаємо, що мав на увазі Олексій Побережний під цими словами. Але, переконані, потенційний голова РДА має чітко усвідомлювати, що заяви про “маніпуляції із комунальним майном” повинні бути підтверджені конкретними фактами. У даному випадку, виходячи із норм Конституції України — обвинувальним вироком суду. Якщо відкидати вимоги Основного Закону і користуватися тільки емоціями, то... Це вже не європейським підхід, до якого так прагне все українське суспільство. і аж ніяк не державницький підхід. Маєш факти — говори, не маєш — мовчи, поки збираєш. Можна, звісно допустити, що потенційний кандидат на високу посаду просто не зміг вірно висловити своїх думок. Але ж він планує у майбутньому бути одним із представників державної влади...

Не знаємо, чи проведуть громадські слухання у Бердичеві з озвученого Олексієм Побережним питання і яку відповідь йому дадуть. Але тут напрошується логічний варіант на зразок того: “яке питання, така і відповідь” - маніпуляцій із комунальним майном у Бердичеві не було.

Та цікавішою, вважаємо, є інша позиція Олексія Побережного: зупинити всі дії із комунальним майном, особливо — у земельних питаннях. У в останні роки були непрості стосунки із районною владою, пов6язані, перш за все, із фінансами. Чого тільки варта перереєстрація міських підприємств на території району, що завдавало значних збитків міському бюджету. Показовим прикладом є ситуація із районною лікарнею за часів ще Президента України Віктора Ющенка. Тоді цей об’єкт, із кількома сотнями працівників, проживаючих у Бердичеві, розташований у самому центрі міста, просто перереєстрували у одне із сіл Бердичівського району. Туди ж було спрямовано і всі податки, які сплачували бердичівські працівники лікарні.

Та то справа минулих днів, хоча і досі не вирішена. Але зараз ще не призначений заступник голови РДА вже намагається своїми закликами внести деструктив у життя не як цілого міста, так і значної кількості городян. Мова йде про заклик зупинити розгляд всіх земельних питань...

Лише на минулу сесію міської ради було винесено понад п’ятсот звернень бердичівлян у земельних питаннях. Мова, у більшості випадків, йде не про якийсь бізнес-інтерес, а про насущні проблеми звичайних городян. Щодня до міської ради звертаються близько десяти людей із проханням виділити землю для будівництва житла, переоформити договір оренди чи продовжити його дію, укласти сервітутну угоду, дати дозвіл на виготовлення технічної документації і т.п. Звісно, у даному випадку мова йде про надходження до бюджету: люди вносять плату за користування землею. Звісно, можна було б зупинити всі ці питання, навіть попри певні втрати для бюджету. Їх місто зазнавало вже не раз. Але за кожним із таких рішень мова йде про людські долі. Хтось усе життя збирав кошти на будівництво житла. При цьому, дослухаючись до порад можновладців, робив це не у валюті, а у гривні. А тепер він опинився у патовій ситуації: або терміново вкладати ці гроші (чи те, що від них залишилося) у будівництво, або взагалі залишитися ні з чим, бо із різким коливанням курсу валют люди і так вже суттєво збідніли. Інші хочуть встигнути посадити город, щоб було чим взимку годувати. У третіх на першому місці стоїть питання спадщини. Показовим є приклад (на жаль — не поодинокий), який стався вже у цьому році. Чоловік вирішив оформити право власності на землю, якою користувався кілька десятків років, ще з радянських часів. Для реалізації свого законного права пройшов значні кількамісячні бюрократичні процедури, заплатив немалу кількість грошей. Але... До прийняття остаточно рішення сесією міської ради людина не дожила всього ...один день. Далі цим питанням вже мають займатися його спадкоємці, але вони так само мають проходити по-новому всі бюрократичні процедури і знову сплачувати незайві для них гроші...

Уявіть, що всю цю систему зупинити за одним лише бажанням одного маленького політичного діяча...

А тепер висновки. На перший погляд, подібні політичні заяви виглядають недолугими заявами. Та, насправді, у цьому проглядає далекоглядна мета. Олексій Побережний і раніше не приховував бажання зміни влади у Бердичеві. Очевидної альтернативи нинішньому міському голові Василю Мазуру, якого протягом двох останніх виборів підтримували, в основному, близько 80% бердичівлян, нині немає. Вихід один — розхитувати ситуацію, робити все можливе, аби зростала кількість невдоволених чинною владою міста. Один із варіантів — якраз певні рішення сесії. Як вже згадувалося, тільки на останню сесію було винесено понад п’ятсот земельних питань. Зауважимо, мова йде не про 500 людей, а саме — питань. За кожним із них — окремі долі. Якщо зупинити якесь із рішень, означає — заявники будуть незадоволеними однозначно. Прикметно те, що свої докори вони висловлюватимуть не тому, за чиєю ініціативою було зупинено рішення, а тому, до кого вони зверталися. Тобто — міській владі. Тільки після останньої сесії могло б з’явитися понад півтисячі незадоволених. Та це — тільки приблизні розрахунки. Наприклад, тільки за одним питанням — дозволом на будівництвом церкви (це питання так само розглядалося під час сесії) стоїть кілька сотень людей.

Важко вірними словами охарактеризувати подібну позицію Олексія Побережного. Та очевидно, що вона — точно не державницька. Більше того — провокаційна, покликана на дестабілізацію ситуації у окремо взятому місті нашої держави. Що в нинішніх умовах майже воєнної ситуації повинно розцінюватися не інакше як диверсія або державна зрада . Хай і без конкретних дій, описаних у Кримінальному Кодексі.

Власне, у Бердичеві самі розберуться зі своїми проблемами. У цій ситуації лише шкода двічі. У першому випадку — шкода самих мешканців району, якими має керувати подібний політик. Не господарник, підкреслюємо, а саме — політик. Бо господарник повинен мати хоча б якийсь досвід роботи. А так — лише нелегальна праця, приховування власних доходів.  Показовим прикладом цьому є декларування Олексієм Побережним своїх доходів, відповідно до яких він у 2011-2012 роках ніде не працював. І у той же час розміщення ним у соціальних мережах фото (датоване початком 2012 року), де, за його власним влучним твердженням “ВОНА сидить, а ВІН працює)” у редакції однієї і місцевих газет.

Шкода і самого Олексія Побережного. Якщо у публічних виступах він допускає просто неточні формулювання або ж не надто розбирається у них, то важко уявити, підписи на яких документах, підсунутих йому, він поставить у якості заступника голови РДА. Дай Бог, аби не довелося йому потім за це “сидіти”...