Важко осягнути увесь біль та смуток рідних і близьких бердичівлянина Дульчика Віталія Георгійовича, прощання з яким відбулося у гарнізонному будинку офіцерів міста Бердичева. Життя зовсім молодого хлопця 1986 року народження, якому ще б жити і жити трагічно обірвалося 13 травня, коли він разом зі своїми бойовими товаришами потрапив у влаштовану бойовиками засідку, та загинув, з честю виконуючи свій військовий обов’язок. Це перша, але від того не менш болюча втрата, якої зазнав місто Бердичів у війні, штучно розв’язаній на сході України.
Попрощатися з загиблим у суботу 17 травня вранці біля гарнізонного будинку офіцерів міста Бердичева прийшло більше сотні людей. Це його рідні, близькі та друзі, товариші по зброї, учасники бойових дій на території інших держав, яким знайоме те відчуття відчаю, коли ховаєш тих, хто загинув поряд із тобою. Були присутні представники міської влади, депутати Житомирської облради і прості бердичівляни.
Труну з тілом вбитого десантника привезло до Бердичева із обласного центру близько десятої години ранку, катафалк супроводжував екіпаж ГАЇ. Разом з ними приїхали і рідні нашого загиблого героя, які ще й досі не можуть прийти в себе після отримання страшної звістки, не вірячи, що це саме їх сина забрала страшна і невблаганна війна. Церемонія прощання відбулася у актовій залі будинку офіцерів, де кожен бажаючий міг попрощатися із нашим героєм, який тепер, ми в це віримо, знаходиться у кращому, справедливішому світі, де немає горя, війн та страждань…
Безліч квітів та вінків принесли із собою бердичівляни, щоб віддати останню шану бердичівському герою. Дульчика Віталія Георгійовича з особливими почестями поховано у місті Житомирі – до Бердичева тіло привезли лише для того, щоб люди могли попрощатися зі своїх земляком. Герої не вмирають – вони завжди залишаються жити поряд із нами, стаючи прикладом для наслідування. Слава про подвиг простого військовослужбовця, який віддав життя за Україну невмируща, і сподіваємося, 0що бердичівляни пронесуть її крізь віки.
Щирі співчуття рідним та близьким, і, сподіваємося, що місту Бердичеву більше ніколи не доведеться ховати своїх синів які загинули, виконуючи свій військовий обов’язок.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
Смотреть весь фоторепортаж
БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ 
Просмотрено: 649 раз
