|
Неділя 22 червня 1941 року назавжди увійшла у нашу історію трагічною сторінкою, залишивши у ній непоправний слід. Особливо це відчуваєш зараз, у час, коли Україна знову опинилася у вирі нової війни. Ще живі спогади ветеранів подій Великої Вітчизняної війни, досі не можуть забути страхіть війни та втрату друзів учасники бойових дій на території Афганістану та інших держав, а українські сім’ї (у тому числі — бердичівські) знову почали отримувати похоронки з поля бою...
Неділя 22 червня 1941 року назавжди увійшла у нашу історію трагічною сторінкою, залишивши у ній непоправний слід. Особливо це відчуваєш зараз, у час, коли Україна знову опинилася у вирі нової війни. Ще живі спогади ветеранів подій Великої Вітчизняної війни, досі не можуть забути страхіть війни та втрату друзів учасники бойових дій на території Афганістану та інших держав, а українські сім’ї (у тому числі — бердичівські) знову почали отримувати похоронки з поля бою...
У День скорботи сотні бердичівлян, як і кожного року, прийшли до Меморіалу Вічного вогню на Соборній площі для того, аби вшанувати пам’ять жертв війни покладанням квітів. Ветерани та представники влади, пересічні городяни, поодинці і цілими сім’ями... Не було гучних гасел, промов, закликів... Всі розуміють, що ця дата — 22 червня — це трагедія всього українського народу, як і події, котрі відбуваються зараз у нашій державі...
Крім Вічного вогню живі квіти бердичівляни також поклали до могили комсомольців-підпільників та пам’ятника «Скорботний воїн» на кладовищі по вул.Пушкіна, обеліска жертвам фашистського терору на вул.Житомирській, 78, пам’ятного знака та стели праведникам світу по вул.Молодогвардійській, пам’ятного знака про увічнення пам’яті 18640 мирних громадян, розстріляних фашистськими загарбниками у 1941 році (околиця міста з боку Райгородка) і братської могили військовополонених та мирних жителів на пл.Соборній,25.
|
Просмотрено: 508 раз
