Ще у середині травні на південній межі України, внаслідок досі не остаточно з’ясованих обставин, вибухнула самохідна артилерійська установка (САУ). У результаті — загинуло кілька артилеристів, серед яких — мешканець Бердичівського району Віктор Верещак. Кілька тижнів тіло героя не могли направити на Батьківщину, і лише у перших числах червня його поховали. Вбитих горем дружину та дітей районна влада переконувала у тому, що не залишить напризволяще.
За іронією долі (а може і задумом?),
Віктор Верещак, хоч і загинув, виконуючи свій військовий борг перед Батьківщиною, але залишився поза її увагою. Принаймні, численні пільги та матеріальні компенсації від держави отримують тільки учасники антитерористичної операції. Віктор Верещак офіційно до таких не відносився, адже безпосередньої участі у бойових діях не брав, хоч і не “за просто так” знову у свої понад сорок років опинився у армії. Відтак, родина Віктора Верещака не претендує ні на які компенсації та пільги. По суті — залишена напризволяще.
Залишати наодинці із бідою родину Віктора Верещака не збираються у Бердичеві. Нині міською владою розглядається варіант вирішення житлового питання членів сім’ї загиблого героя. Вирішення цього питання планується на одній із наступних сесій мійської ради.
У цій ситуації дивує інше. Районна влада, яка найпершою мала б турбуватися про сім’ю Віктора Верещака, у цьому питанні нічим не відмітилася. Принаймні, крім озвучених обіцянок, жодних публічних кроків назустріч родині не було помітно. Очевидно, що допомогти сім’ї героя матеріально з боку районної влади— це не зривати червоні прапори Перемоги на очах у ветеранів, як це було на території одного із населених пункт району 9 травня...
Бердичівські новини
|