Бути молодим в Україні вигідніше, аніж пенсіонером. І мова йде не тільки про великі перспективи подальшого життя, але й про такі банальні речі, як гроші. Не є секретом, що, наприклад, отримати банківський кредит молодим людям значно легше, ніж старшим. Правда, тут треба тримати рівновагу: бути і молодим, і вже з достатнім досвідом роботи та відповідними достатками.
Є ще й одна перевага. За чверть століття української держави влада чомусь взяла за правило: старші люди вже давно забезпечені житлом, а от молодь не має і свого кутка. Тому у всі незалежні часи, хто б не прийшов до влади, обов’язково декларує: якщо й не дамо молодим житло, то обов’язково забезпечимо їм державні кредитні гарантії із коли не безплатним кредитом, то зі значним погашенням відсотків. Так було при всіх Президентах, парламентах та Прем’єрах.
До честі молодих людей, вони за майже двадцять п’ять років навчилися абсолютно не довіряти державі у цих питаннях. А як довіряти: тільки можновладці оголосять чергову кампанія молодіжного житлового будівництва чи кредитування, як на зміну цій владі прийде інша. І починається стара-нова пісня: грошей не має, не можемо забезпечити виконання попередніх зобов’язань. У підсумку: донедавна молоді люди, сповнені райдужних перспектив опиняються не тільки на вулиці, але й з боргами на все життя: гасити житлові кредити нічим, держава відмовляється допомагати, а сплачені кошти банки не повертають.
Майже аналогічна ситуація виникла і зараз. Багатьом пам’ятні соціальні ініціативи екс-Президента Віктора Януковича, широко розтиражовані ЗМІ. Серед них — пільгові кредити на житло для молоді. Дехто спокусився на ці пропозиції і навіть зумів оформити відповідні документи.
Та сталося так, як і завжди: нині посадовці заявляють, що не мають достатніх коштів для обслуговування укладених раніше договорів. Зокрема, за словами Державного фонду підтримки молодіжного житлового будівництва Леоніда Рисухіна, через відповідне рішення парламенту про економію коштів, у бюджеті тепер не вистачає близько 65 мільйонів гривень на проекти фонду та його користувачів. Наслідок: люди знову опинилися сам-на-сам зі своїми проблемами.
Поміж іншим, найперші з тих, хто спокусився на чиновницькі обіцянки, самі вже не тільки вийшли із молодого віку і наближаються до пенсійного, мають дорослих дітей, котрі так само потребують житла, але й досі не забезпечені житлом. Не кожному із них пощастило народитися у сім’ї олігархів чи самому стати мільйонером із різних причин. І рано чи пізно, але терпіння у таких людей може луснути...
Бердичівські новини