Кримінальні таланти Василя Мазура

Але державні структури шлють запити до бердичівських посадовців, ті відписуються. Ось відповідь, яку заступник міського голови С.П. Онофрійчук 14.03.13 р. дав до Облдержадміністації. Офіційний документ за вихідним номером Н-589 рясніє обтічними формулюваннями що сягають вершин бердичівської дипломатії. Крім констатації очевидного факту боргу МКВЖРЕП № 3 до Пенсійного фонду України на суму 2 700 973, 42 грн., Сергій Петрович, зокрема, зазначає: «Даний борг виник у зв’язку із тим, що попереднім керівництвом не здійснювався належний контроль за фінансово-господарською діяльністю, проведення витрат (в т. ч. нарахування заробітної плати і обов’язкових платежів) не співпадали з реальними доходами, розміри заробітної плати піднімались без наявних джерел покриття.».

Отакої! Чому ж «попереднє керівництво»? Воно дуже навіть діюче, адже контроль за діяльністю господарюючих суб’єктів комунальної власності здійснює Управління ЖКГ, заступник міського голови з питань ЖКГ, сам міський голова та апарат виконкому! Чи Сергій Петрович мав на увазі нормотворчу новелу, за якою «належний контроль за фінансово-господарською діяльністю» над собою мав здійснювати сам керівник МКВЖРЕП № 3 (назвемо його П.), погляди на фінанси якого «не співпадають з реальними доходами»? Питання…

Адміністрація Президента направила листа одного з колишніх працівників за належністю – до Головного управління Пенсійного фонду, відповідь якого від 12.03.2013 № 484\Н-6 повідомляє заявницю про те, що «до страхового стажу особи (…) зараховується лише період, протягом якого сплачені страхові внески (…) і, як наслідок, страховий стаж працівникам підприємства зараховано по жовтень 2010 р. а із єдиного соціального внеску із 01.01.2011 по 31.08.2012 р. Тому, виключно із причини несплати підприємством страхових внесків до ПФУ Вам не було зараховано страховий стаж у повному обсязі.» Іншими словами, після звільнення з роботи по досягненню пенсійного віку пенсійні виплати здійснюватись не будуть.

Сам ПФ у бездіяльності звинуватити важко, адже «(…)до Бердичівського міського голови надсилались подання щодо розірвання контракту з керівником підприємства П.» Виходячи з використаної начальником управління ПФ Заінчковським форми множини вбачається, що міського голову неодноразово «просили» звернути увагу на керівника підприємства П. і всю його фінансово-господарську діяльність…
І головне: «До прокуратури міста Бердичева направлено матеріали від 21.06.2011 р. та від 31.01.2012 р про притягнення до кримінальної відповідальності керівника підприємства П. згідно із ст.ст. 212-1 та 382 Кримінального кодексу України (статті передбачають санкції у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років - прим. авт. Повний текст відповідних статей ККУ тут____), які органом прокуратури було передано до податкової міліції Бердичівської ОДПІ», і з рештою: «Проте від органу податкової служби було отримано відповідь про відсутність складу злочину у діях керівника підприємства».
Керівник і головний бухгалтер підприємства упродовж 2010-2013 років неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності. Виявляється, на керівництво багатостраждального МКВЖРЕП № 3 лише управлінням ПФ було накладено 15 штрафів на суму 17,4 тис. грн!

Можна було б подумати, що у керівника і бухгалтера колишнього ЖЕКу захмарні зарплати, якщо тихою сапою сплачували накладені на них штрафи у десятки тисяч гривень. Аж ні – зарплати чиновників більш ніж скромні. Що змушувало бідаків рік за роком працювати на такій важкій і невдячній роботі та ще й мало не забезплатно?..
Відповідь на це непросте запитання полягає у прихованих від невтаємничених очей глибинах бухгалтерії МКВЖРЕП № 3. Так, затверджена міською радою зарплатня (близько двох тисяч) діяча з мільйонним оборотом, звісно, не задовольняла. Тому пан П. у повній відповідності до «Колективної угоди» одноосібно застосовував до неї коефіцієнти «за видатні досягнення». Саме це, з рештою, перетворило зарплату клерка у доволі привабливу, як для Бердичева - понад 8 000 грн\міс.

Але не варто думати, що пан П. був жадібним. Зовсім ні – гроші міської громади тринькав з розмахом. Відповідний рівень зарплат встановлювався усім ІТРівцям, армію яких безупину збільшував мало не екзотичними посадами навіть тоді, коли підприємство вже мало мільйонні борги.
Закономірним фіналом вакханалії безгосподарності і безконтрольності завершує картину розкрадання міста постанова Господарського суду Житомирської області від 25.10.2013 р. по справі №14/5007/1036Б/12 про визнання МКВЖРЕП № 3 банкрутом. Суд, зокрема, визнає за підприємством основний борг ПФУ в сумі близько 2 200 000 грн., санкцій майже на 200 000 і на 130 000 грн. пені, а з урахуванням вимог інших кредиторів сума, затверджена судом, перевалила за 9 000 000 грн(!).

Варто додати, і це ще не всі «квіточки». За договорами застави з комунальної власності міста кредиторами (банками) буде забрано низку об’єктів нерухомості, а саме: приміщення книжкового магазину (вул. К. Лібкнехта,12), приміщення самого МКВЖРЕП № 3 (Червона Гора, 296) і ще щось по вул. Урицького, при чому один з об’єктів спритник П. спромігся закласти у різні банки двічі! Зазначимо, що це й же П., як керівник підприємства, по кредитних угодах чесно виступив поручителем, тим самим гарантуючи повернення коштів своїм власним майном. «Вартий поваги вчинок» скажете ви. І… помилитесь. Оскільки на момент неповернення підприємством коштів у самого «поручителя» не виявилось аніякогісінького майна, а сам він тепер – непрацюючий пенсіонер…

У листі Бердичівського міжрайонного прокурора В. Слівінського від 13.06.2014 р., зокрема, зазначається: «12.06.2013 р. Бердичівським МВ УМВС України в Житомирській області до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.175 Кримінального кодексу України (санкція за статтею передбачає покарання до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і аж до позбавленням волі на строк до двох років - прим. авт. Повний текст відповідної статті ККУ тут________) за фактом невиплати працівникам МКВЖРЕП № 3 заробітної плати та страхових внесків.»
І вже наступним абзацем обеззброююче: «За результатами досудового розслідування 16.08.2013 р. указане кримінальне провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях директора підприємства П. Прокуратура погодилась із прийнятим рішенням, підстав для його скасування не вбачається.»

Отак і завжди. Говорили-балакали… Місто втратило комунальне підприємство, машини та обладнання. Мало не остання нерухомість, що досі ще перебувала у комунальній власності міста, буде забрана кредиторами. А головне – люди. Десятки працівників підприємства недоотримали заробітної платні, за несплату до ПФ десяткам працівників підприємства не зарахували по декілька років стажу…
З думкою про бердичівлян… Як не кинь, а постраждали саме вони, ріднесенькі. Громаду фактично пограбували на 9 000 000 гривень, а це означає, що хтось запустив руку до кишені кожного мешканця Бердичева (навіть новонароджених, які і кишень ще не мають!) і пограбував кожну родину на 500 гривень!

Даруйте, та що ж, з рештою, виходить? І прокуратура, і Управління МВС, і Пенсійний фонд вважають що «кримінальне правопорушення» мало місце, порушують кримінальні справи «за фактом», ведуть тривалі і копіткі розслідування. І результат: «кримінальне провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях директора підприємства П. і прокуратура погодилась із прийнятим рішенням, підстав для його скасування не вбачається». Що то є?..
Та Господь із тим П., не вбачається то не вбачається. Ну не хотів мужик сам себе контролювати, ну не співпадали у нього фінанси з реальними доходами. Та звідки він, з рештою, узявся, такий «безконтрольний»? Його за руку привів до сесійної зали сам Василь Мазур, рекомендував як принципового і кришталево чистого і просив міську раду затвердити призначення. Депутати, мов на шкільній руханці, потягли руки до неба – а як же інакше? «Чєлавєк мэра». От і маєш…
І скільки б заступник міського голови Сергій Онофрійчук у якості «говорящої голови» Василя Мазура не повторював мантру про неповернення з держбюджету різниці в тарифах, скільки б не вишукував виправдань - та пелена облуди з очей бердичівлян поволі спадає, бо такі наглі фокус-оборутки усе частіше викриваються і стають відомі громаді. І щобільше буде викрито грабіжницьких схем, то легше зробити висновки про справжню якість міської влади.
Нещодавно Бердичівський район у нелегкий спосіб здобув нове керівництво – нового голову районної ради і нового голову райдержадміністрації. І ключове значення має те, що керівництво НОВЕ. Збиткове комунальне підприємство не банкротували, працівників не «кидали» - призначили антикризового менеджера на три місяці – результат роботи весь цей час триматимуть на контролі.