Для нашого міста стало великою традицією увіковічувати пам’ять про героїв-захисників України, які мужньо боролися за цілісність нашої держави та полягли від лютої кулі ворога.
13 жовтня, напередодні Свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня українського козацтва та, відтепер, Дня захисника України ще одна пам’ятна дошка загиблому бердичівлянину з’явилася на фасаді СЗОШ №17.
Солдат Вітківський Валерій Леонідович, як і інші загиблі бердичівляни, у такі важкі для України хвилини пішов захищати свою державу, свій народ, свою родину від ворога, який вдерся на нашу Батьківщину. Ціною власного життя він боровся пліч-о-пліч зі своїми побратимами, аби ми жили у вільній країні.
Валерій Вітківський народився 20 квітня 1974, проживав у Бердичеві. Був військовослужбовцем танкового підрозділу 93-ї окремої механізованої бригади. 8 лютого був мобілізований на схід. 13 серпня 2015 року загинув під Донецьком в результаті обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град». Похований в смт. Бродецьке Вінницької області. Залишилася мати, дружина та маленька 3-річна донечка, які так і не дочекалися повернення додому сина, чоловіка, тата.
Оскільки Валерій навчався у СЗОШ №17, саме тут і вирішили вшанувати героя дошкою з написом «У цій школі навчався захисник України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави, солдат Вітківський Валерій Леонідович».
Незважаючи на прохолодну погоду, біля стін школи зібралися учні середніх та старших класів, вчителі, приїхали військові побратими загиблого, мати, дружина з донькою, представники міської влади. Всі ті, хто тут зібрався, з глибоким сумом виразили подяку та низько вклонилися матері за виховання мужнього, сміливого сина, який не побоявся стати на захист нашої країни.
«Через 25 років після закінчення школи він повернувся , щоб залишитися тут назавжди, повернувся, щоб кожного ранку зустрічати школярів, першокласників, зустрічати вчителів, зустрічати всіх, хто приходить до цієї школи…», - пролунали до всіх присутніх такі болючі слова.
«Наша 17 школа може гордитися, що в її стінах навчався герой, який ціною власного життя захищав кордони України. Ми ніколи не забудемо твій подвиг. В нашій пам’яті ти назавжди залишишся скромним, сором’язливим, цілеспрямованим хлопцем…», - з гордістю промовила однокласниця Валерія Вітківського Ірина.
Пісня та вірш-молитва у виконанні старших школярів та зовсім ще маленьких учнів початкових класів торкнулися самого серця усіх присутніх. Діти, вчителі, побратими, міська влада – усі поклали квіти до пам’ятної дошки захисника. Приємно, що колір цих квітів – жовто-блакитний, колір символу нашої держави, за яку і віддав життя Валерій. І за це йому низький уклін.
«…Він не боявся, він став на захист усіх нас. Героями не народжуються, ними стають у критичну хвилину…».
Просмотрено: 684 раз
