Передвиборчі перегони добігають свого логічного кінця, і вже через кілька днів українці зайдуть у кабінки робити свій вибір. Всі необхідні процедури зроблені, кандидати визначені, бюлетені друкуються, а комісії працюють на повну потужність. Кожен з більш ніж трьохсот кандидатів на посади міського та сільських голів, депутатів міськ чи райради написав до цих комісій заяву з дозволом оприлюднювати свої біографічні дані та надав декларацію про свої доходи за 2014 рік. Всі декларації, звичайно ж, проаналізувати за короткий передвиборчий термін просто неможливо, але з деякими з них виборців, напевно, варто ознайомити.
Найбільш цікавими для пересічних бердичівлян, та й жителів району, є , звичайно ж, вибори міського голови. Саме тому коротко розкажемо читачів про те, що написали в своїх деклараціях два основні претенденти на цю посаду – Василь Мазур та Володимир Пономарчук.
Так, у Пономарчука доходи минулого року складаються лише із зарплати заступника директора коледжу, яка за рік склала 74 тисячі гривень. У власності в нього є пів будинку та пів земельної ділянки по вулиці Урицького (батьківська хата), а у власності дружини квартира та гараж по вул. Європейській. Автомобілів у їх сім’ї немає ні по декларації, ні в натурі, у всякому разі, жодного разу за кермом Володимира В’ячеславовича я не бачив.
У Мазура загальна сума доходів за 2014 рік склала 152 тисячі, з яких 117 тисяч – зарплата, 97 гривень дивідендів та 34 тисячі інших доходів (не розшифровано). Ні будинків, ні квартир, ні земельних ділянок у власності кандидата немає (хоча раніше земельна ділянка точно була), а у дружини у власності квартира площею 15,5 квадратних метри та земельна ділянка 16 соток (через дорогу навпроти будинку) в якому реально живе міський голова. Місце розташування ділянки вдалось дізнатись з нового сервісу кадастрової карти України, де тепер вказані всі прізвища власників земельних ділянок. Також у Василя Мазура є 100 тисяч гривень на рахунках в банку та автомобіль «Хюндай Туксон» 2008 року (за кермом якого міського голову теж ніколи не доводилось бачити).
Переглянувши десятки інших декларацій як кандидатів до міської, так і до районної рад, нічого цікавого в очі не попадалось, аж поки до рук не потрапила декларації кандидата в депутати районної ради Віктора Лащука. Він, чи не єдиний з усіх кандидатів чесно вказав, що основну суму свого минулорічного фінансування він отримав з-за кордону. Шість «траншів» з Італії на загальну суму 1700 євро за «щось» отримав цей кандидат, який в розділі «посада» написав: «Депутат районної ради», а в розділі «заробітна плата» вказав суму 47 тисяч гривень. Цікаво, як на це зреагують інші п’ятдесят вісім депутатів районної ради, які за свою виборну посаду чомусь не отримали ні копійки?
Крім того, прізвище цього депутата (а раніше керівника апарату адміністрації, активіста партії регіонів та активного організатора поїздок на анти майдан) сплило і на останній сесії районної ради, яке відбулось на минулому тижні. Там, одним з депутатів було розповсюджено звернення з адміністрації з вимогою перевірити за які заслуги минулими керівниками РДА були роздані безкоштовно майже всі землі, що прилягають до об’їзної дороги навколо Бердичева. Знову ж, завдяки новому сервісу кадастрової карти, вдалось дізнатись, що всі ділянки по 2 гектари дістались колишнім районним чиновникам та їх родичам. Одну з цих ділянок тепер продають за 55 тисяч доларів.


Ще з декларацій кандидатів запам’яталась цифра в 23 тисячі гривень – саме стільки отримав за минулий рік допомоги по безробіттю колишній голова Чуднівської РДА Максим Самчик, який за цей час доклав чимало часу і зусиль для того, щоб «зберегти район», тобто для того, щоб йому було ким чим керувати в разі перемоги в районі аграрної партії.
А загалом, декларації, як інструмент громадського контролю над діяльністю чиновників, поки що не зовсім справляються з своїм призначенням. По-перше: немає чіткої відповідальності за невказання або спотворення даних декларації, а по-друге громадська думка українців не сильно засуджує тих, хто живе не по доходам. Більш поширений український девіз: «Він вже накрав, йому вистачить…», хоча з цим висловом часто-густо можна серйозно посперечатись.