Зрештою, депутатські «випиханці» закінчилися нічим, що дозволило присутнім перейти до справи. Отже… Як повідомив начальник міського відділу комунальної власності та земельних відносин Вадим Трушевський, свого часу пан Тітяєв на пару зі своїм тодішнім сусідом набули права спільної сумісної власності на земельну ділянку по вул. Шелушкова. Обидва отримали державний акт і на підставі добровільної та завіреної нотаріально згоди замовили документацію на поділ ділянки. Землю розділили практично навпіл. Під час виготовлення документації землевпорядники встановили сервітут площею 37 кв. м. для проходу та проїзду через ділянку одного співвласника до ділянки другого – Сергія Тітяєва. Сервітут, додав посадовець, був погоджений як усіма відповідними службами, так і безпосередньо замовниками. У червні 2013-го на підставі договору купівлі–продажу право власності на квартиру та земельну ділянку сусіда Тітяєва перейшло до дружини Володимира Осипенка. Після цього, зазначив начальник відділу, від Тітяєва надійшло звернення: новий суміжний землевласник на надавав йому права сервітуту.
Зі слів Вадима Трушевського, технічна документація щодо поділу земельної ділянки виготовлялася у 2012-му році, і, згідно закону, погодження в органах місцевого самоврядування не підлягала – між собою домовлялися виключно сусіди. Серед іншого, на зустрічі у міського голови з’ясували і те, що окремого виходу з ділянки Тітяєва немає – лише з ділянки сусіда.
Існує генеральний план ділянки, зауважив пан Осипенко, і у ньому чітко вказано – прохід та проїзд на велосипеді. Прохід існує, підкреслив, і ним користується його сусід. Він, додав, вже попереджав відповідні служби, аби ті розібралися із ситуацією, що склалася. А те, як визначався сервітут і як розподілялася земля, заявив, взагалі пахне криміналом.
У позові його сусід зазначає: «…проходить дорога, згідно сервітуту на прохід та проїзд», продовжив Володимир Осипенко, але ж такого сервітуту у законі не існує.
Хочеш ходити, каже Володимир Осипенко, ходи, проїздити на велосипеді – будь-ласка. А сусід взяв і хвіртку почепив – тепер до свого сараю не пройти. Зробити проїзд таким, яким бачить той Тітяєв, стверджує депутат, означає позбавити його 40 кв. м. землі. Із цим усім, підсумовує, має розбиратися суд.
Коли Осипенки купляли землю, то бачили, що та являє собою насправді, знали про існування сервітуту на своїй ділянці та про відсутність сервітуту на ділянці сусіда. Представник Сергія Тітяєва Павло Гайдаманчук резюмує: їхніми опонентами все робилося свідомо.
Після всього почутого особисто у нього склалося враження, що його підлеглих намагаються притягнути до відповідальності за протиправні дії, скоєні ще до того, як Сергій Тітяєв отримав нового сусіда, висловив припущення міський голова. Наскільки він зрозумів, то частина із тамтешніх забудов з’явилася на світ із порушеннями, а велосипедна доріжка, про яку так часто згадували, опинилася чомусь в іншому місці.
Пан Осипенко згадував, мовляв, не існує сервітуту, про який веде мову його сусід, продовжив начальник відділу, так ось, якщо уважно читати ст. 99 Земельного кодексу, то там передбачена категорія «інші сервітути». За визначенням Вадима Трушевського, це якраз ті сервітути, що можуть за домовленістю встановлюватися власниками земельних ділянок.
На питання міського голови, чи погоджуються присутні, що жодного криміналу з боку його підлеглих немає, Володимир Осипенко показав витяг з акту, складеного комісією виконкому в один із виїздів тієї на місце конфлікту. Так, комісія туди виїжджала і не раз, зауважила заступник міського голови Таміла Павлішина, бо до неї не раз звертався Сергій Тітяєв. Ще до того, як вперше побував у зоні АТО.
За полюбовне вирішення конфлікту – Павло Гайдаманчук. Такому вирішенню, на його думку має сприяти і той факт, що Володимир Осипенко добудував до своєї частини будинку прибудову, що її потрібно буде накрити дахом.
Вивчивши на місці мало не кожен сантиметр території, учасники зустрічі почали збирати до купи все сказане й почуте, аби, віднайти таки вихід із ситуації, що склалася. У результаті спільну мову, начебто, було знайдено: сторони пішли на компроміс і домовилися розробити на існуючих площах нову схему розміщення сервітутів. Хтось швиденько зганяв за шампанським, аби закріпити досягнуті домовленості на місці. «Пляшку миру» розпили зі сподіваннями, що на цьому конфлікт вичерпаний.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК