Чим можна підсилити незабутні емоції від урочистого моменту прощання зі школою? Лише прекрасною музикою. Щороку наприкінці травня силу-силенну почуттів й відчуттів переживають ті, кому щастить потрапити на особливий випуск – у Бердичівській музичній школі: тут тобі і хвилювання від, власне, «випускного» моменту, тут само – насолода, переживання і захоплення від спілкування з прекрасним.
Цьогоріч бердичівська «музикалка» відзначила 71-й свій випуск. Відзначила з особливим настроєм, адже дала освіту більш потужній, ніж завжди, армії юних талантів. 65 учнів сказали у 2016-му «До побачення!» закладу, очолюваному Валерієм Редчицем, і, з його слів, він тішиться хоча б з того, що не наважується виділити з-поміж інших пару-трійку кращих – найвищої похвали, каже, достойні мало не всі 65.
Не обирають не лише Батьківщину та матусю з батьком – це саме, здається, відноситься і до музичної школи. Вони добре пам’ятають, як батьки вперше привели їх на територію фортеці, стверджують випускники закладу, і музика, зрештою, оволоділа ними «від» і «до». Далеко не кожен ось так візьме і стане видатним скрипалем, піаністом чи трубачем, розуміють діти, та з музикою у серці вони залишаться у будь-якому випадку.
Роки у музичній школі промайнули, як один твір, кажуть випускники: іноді дні й тижні вбиралися у звуки неспішного розважливого менуету, іноді – жвавенького скерцо, адажіо часом змінювалося модерато, а те, у свою чергу, – шаленим престо, і навпаки. І якими вправними не стали у всіх цих темпах і жанрах юні бердичівські музиканти, а такого швидкого польоту, зізнаються, вони не чекали.
Як не крути, а мешканці міст-мільйонників частенько недооцінюють можливості й таланти представників міст типу Бердичева. І приємно те, констатує директор музичної школи, що його численна команда – і учні, і вчителі – не стомлюються ламати принизливі стереотипи. Завдяки, зокрема, майстерності вихованців «музикалки», констатує Валерій Редчиць, в Україні вже добре засвоїли: Бердичів – це місто, в якому часто краще за інших знаються на чистому мистецтві музики.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК