«У кожній людині є Сонце. Лишень дайте йому світити»…
Океани води, напевне, утекли з того дня, коли безсмертний Сократ промовив цю фразу, але на те він і Сократ, аби озвучене ним, цитували через тисячоліття. Одного разу (це було три роки тому) заклик від мудрого грека взяла за епіграф до своєї персональної виставки Ольга Дзюрбей – тоді ще просто майстриня народної творчості. Взяла, напевне, через різні причини: тому, мабуть, що вірила у «сонячне» начало людської натури, тому що відчувала те саме Сонце всередині себе, тому що раділа можливості «посвітити» іншим власними творіннями.
Вже десятки років служить Ольга Дзюрбей таким собі променем до мистецтва живопису, і ось досяг таки той промінь самої столиці – Президент України підписав Указ про присвоєння нашій землячці почесного звання Заслуженого майстра народної творчості України.
На той факт, що стала «заслуженою» ще у листопаді 2015-го, а нагороду у Житомирі отримала лише зовсім недавно, майстриня не ремствує: оцінили, каже, за що щиро вдячна. Вона все життя серед пензлів та мольбертів і, звісно, не може сказати, що не мріяла, аби її творчість знайшла відгук серед фахівців, колег та пересічних українців, зізнається пані Ольга. Визнання людей митець із Бердичева здобула, і ось справу її життя оцінила держава. Чим добряче розгубила «винуватицю» і навіть приємно шокувала. Все ж таки творець заслужений – то не просто «проходив повз»…
Коли митець заявляє, що творить виключно для себе, не вір вухам своїм, попереджає Ольга Дзюрбей, людина від мистецтва хоче вражати, дивувати, хвилювати. Особисто вона працює, як підказує серце і так, щоби душі будо в задоволення: намагається при цьому не годити глядачеві, але прислухатися до його думки, нехай навіть критичної. Усіляка думка – то емоція, а саме емоції підштовхують до праці, переконана майстриня.
Творити красу народу – за таку долю Богові лише дякувати. От би іще продюсером обжитися, напівжартома-напівсерйозно розмірковує пані Ольга. Художник – він же як: сам малює, сам підрамник натягує, грунтує й решту теж робить сам. А коли у планах – провести персональну виставку, мусить самотужки вирішувати усі фінансові питання (простіше кажучи, шукати матеріальну підтримку). А як добре, коли все ж таки не сам…
Щирість, тепле світло, відкритість та внутрішня свобода – це те, що незмінно рухає фантазією Ольги Дзюрбей і понад усе приваблює шанувальників її творчості.
Сам Господь, природа, батьки, спільнота близьких і друзів та власні чесноти надихали й надихають заслужену майстриню з Бердичева на творіння прекрасного. І ті, хто знайомий із нею, з її світоглядом та внутрішнім світом, зізнаються, що радіють визнанню Ольги Дзюрбей так, як раділи би власному успіхові.
Життя склалося так, що творити Ользі Дзюрбей довелося у двох різних вимірах: становлення її як художниці відбулося у радянські часи, а визнання – у часи незалежної України. Злам епох призвів до зламу техніки і бачення майстрині – на зміну реалізму прийшов авангардизм. Тоді, пояснює пані Ольга, вона відображувала реальність, ну а нині – те, чого просить її душа. І це прекрасно!
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 798 раз
