Паломники з України, Білорусі, Польщі, Молдови та Росії прибули до Бердичева, щоб вклонитися Бердичівській Діві-Марії Святого Скапулярію. Окрім них були й поодинокі паломники з інших країн. Усі вони прийшли з вірою в те, що посередниця Божої благодаті розділить із ними радість та розрадить у смутку, а власне саме паломництво і перебування з Богородицею зміцнить віру в Бога та спонукатиме жити так, як подобає жити учням Христа.
Найдовше до Бердичева йшли вірячи ХІХ Київського паломництва, - 8 днів. Найбільше ж паломників цього року прийшло із Шепетівки, - 568 чоловік. З-поміж усіх, хто прийшов вклонися іконі Матері Божої Бердичівської наймолодший паломник має усього 10 місяців, найстарший же – 87 років.
У суботу усі паломники зійшлися, а у неділю розпочалась служба. Цьогоріч вона по-справжньому святкова, адже нині спливає 260 років з дня коронації ікони Божої Матері Бердичівської. Очолив службу Ординарій дієцезії архієпископ з Астани Томаш Пета. У своєму виступі він розповів: 11 вересня у Караганді (Казахстан) відбудеться беатифікація бердичівлянина - отця Владислава Буковинського, який стане першим блаженним католицької церкви латинського обряду в Казахстані. За життя він ніс службу у церквах України, Польщі і Казахстану, 13 років, 5 місяців і 10 днів провів у тюрмах у нелюдських умовах. Разом з іншими в’язнями різних національностей працював у шахтах, на вирубці лісів у Сибіру. Багатьом поталанило різними мовами почути його проповідь. Помер Владислав Буковинський 3 грудня 1974 року в Караганді, адже до Польщі, громадянином якої був, повертатися не захотів.
Окрім того ж 2016-ий рік – це рік 25-ої річниці відновлення структур римо-католицької церкви через отця Іоанна Павла ІІ і 15-ої річниці його паломництва до України, про що вірянам нагадав Митрополит Львівський архієпископ Мечислав Мокшицький. від імені Єпископату Архієпископ подарував Бердичівський святині-іконі Божої Матері папську вервичку.
На службу Божу прибули поважні гості – представники Ордену Босих Кармелітів з різних країн (Ян Маліцький, Петро Ник, Тобіаш Зажецький, Юзеф Кухарчик), архієпископи та єпископи, посли та консули (Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні, Надзвичайний і Повноважний Посол Португальської Республіки в Україні, перший заступник Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польща в Україні, Генеральний Консул Республіки Польща в Україні), делегація Міністерства культури України, закордонні делегації, представники міської, районної та обласної влади, народний депутат Олександр Ревега.
Голова Житомирської обласної ради Анжеліка Лабунська зазначила: «260 років з першої коронації святині і 25 років, як кармеліти повернулися до монастиря, - дати, які не можуть не об'єднати у молитві. З кожною молитвою ми досягнемо тієї мети, що буде мир в Україні, наші чоловіки повернуться з війни. Це є найголовнішим сьогодні».
«Появу ікони Божої Матері Бердичівської у нашому місті історики пов’язують з родиною Тишкевичів. Узагалі, липень багатий на історичні дати. 19 липня 1630 року Януш Тишкевич відписал сій замок і костьол під кармелітський монастир. 22 липня 1642 року новозбудований дольний костьол освячений. А 1647 року ікона Бердичівської Богородиці оголошена чудотворною, - говорить міський голова Бердичева Василь Мазур,- 16 ж липня 1756 року ця ікона коронована, а 18 липня 2014 року ми назвали площу перед кляштором іменем Іоанна Павла ІІ».
Дехто з присутніх на службі говорять: власне сама ікона, яка нині знаходиться у кляшторі, є копією тієї, яка була у кармелітському монастирі найперше і яка мала приклади зцілень людей.
Новий образ був написани у 1991-му році у польському Кракові художницею Б. Муха-Совінською за зразком Божій Матері Снігової з римської церкви Санта Марія Маджоре. Художниця, зазначається на різних інтернет-порталах, не дотримувалася оригіналу. Вона у власній інтерпретації використала основу образу, прикрасивши його багатофігурними композиціями ангелів навколо голів Мадонни і Дитини Ісуса, і увінчавши його оком Божого Провидіння в трикутнику.
Інтронізація цієї ікони відбулася 19 липня 1997 року, а 19 липня 1998-го її рекоронация. У часи окупації святиня-оригінал зникла. Куди - досі достеменно не відомо.
Автор: Софія Юшковська
Фото: Віталій Сінєльніков
Матеріал сайту: http://zhitomir.today/
Просмотрено: 796 раз
