Другий етап конкурсу з добору на посади очільників музею історії Бердичева, центральної бібліотечної системи та міського Палацу культури імені О. Шабельника пройшов на ура. Конкурсна комісія провела все чітко та прозоро. От тільки в будь-якому випадку двоє із чотирьох кандидатів могли не хвилюватися, бо конкурентів не мали. Мова йде про Олену Петрівську, яка має 30 років стажу в галузі культури й подала документи на очільника Палацу культури, та Тетяну Кущук, у якої 25 років на культурній ниві та яка багато років поспіль упевнено йшла до того, щоб отримати посаду директора центральної бібліотечної системи Бердичева. Лише на посаду директора музею історії міста Бердичева на конкурсі було два кандидати: Павло Скавронський, який став т. в. о. очільника закладу напередодні конкурсу й має за плечима майже чотири роки стажу в галузі культури, та Наталя Захарчук – науковий співробітник музею з 24-річним стажем у цій галузі.
Під час другого етапу конкурсу всі вони мали представити, як планують змінити свої заклади культури за рік та за п’ять років, адже контракт з переможцями конкурсу після рекомендаційного рішення комісії підписуватиме міський голова. Остаточне рішення за ним. Проте вирішувати-обирати-мізкувати міському голові особливо не доведеться, бо, по-перше, у нього лежатиме на столі рекомендаційне рішення конкурсної комісії, а по-друге – оскаржувати це рішення нікому, бо кандидатів на керівництво двома закладами було лише по одному. Щодо посади директора музею, то з виступів кандидатів стало зрозуміло, кому віддадуть перевагу.
Наталя Захарчук не готувала презентацій та говорила як музейний працівник: якими колись були виставки, які чомусь на такому рівні не проводяться, і що треба повертатися до того, аби знову стати на ту колію. На її думку, зацікавити людей у музеї можна. Навіть дітлахів можна розважити, показавши їм окремо якийсь експонат, а не "лякати" їх "нудними" лекціями екскурсоводів про події, зміст яких дітям поки не зовсім зрозумілий.
На її переконання, нині в музею слабкі зв’язки з готелями міста, де б могли зупинятися туристи. Такі пропозиції від них є, однак музей допомогти у проведенні повноцінного екскурсійного туру безсилий. Не може він також забезпечити їх буклетами та сувенірами. Не має заклад і сайту. А науковці музею з певних причин не можуть брати участі в його діяльності та розкритися в наукових дослідженнях. На те, зазначила жінка, є певні причини. До того ж у закладу немає ради музею, куди могли б входити представники інтелігенції міста. Пані Наталя впевнена: музей може об'єднати громадські організації, ЗМІ, культурні й релігійні організації. І до цього варто йти.
Однак проблема цього кандидата на посаду в тому, що її виступ затягнувся розповіддю про музей, його історію та тезами "як треба". Утім людина зі стажем понад 20 років укотре довела, що справу свою знає і працювати вміє та хоче. Проте в комісії це оцінили не надто високо. Пані Наталя набрала найменшу кількість балів серед усіх.
Другий кандидат, Павло Скавронський, розповів: за його діяльності в музеї почалися господарські роботи. Чимало стін "з’їв" грибок, тому рятувати було що. Окрім того, старі скляні вітрини почали замінювати на сучасні, які легші й безпечніші для працівників.
Чи не основною проблемою музею, на думку чоловіка, була відсутність нової інструкції роботи. Проте завдяки йому вона з'явилася в закладі раніше, ніж на державному рівні. Тепер тут понад 10 тисяч експонатів занесено до книги обліку; привели у відповідність штат, розписали впорядковані обов’язки; видали близько сотні наукових публікацій працівників музею, а щороку в закладі проходить близько 18 виставок.
Нині, зі слів Павла Скавронського, музей потребує фотоапарата, заміни старих вікон і дверей, громадської вбиральні для відвідувачів, нових стільців. А ще варто друкуватися з пізнавальними статтями про місто чи його видатних постатей у різних регіонах України, бо саме це, на думку чоловіка, прославить Бердичів.
Даний кандидат отримав вищі за свою конкурентку бали. Тож саме його конкурсна комісія рекомендуватиме на посаду очільника закладу.
Головне, аби на робочому місці обраний директор та науковий співробітник після підписання контракту з першим змогли без ворожнечі працювати разом. Сподіваємося, так і буде.
Матеріал сайту: http://zhitomir.today/
Просмотрено: 507 раз
