У 2017-му році вона змусила говорити про Бердичів бібліотечний усю країну, принісши Центральній міській книгозбірні ІІ-ге після Львова місце у Всеукраїнському конкурсі «Бібліотека року». Напевне, у значній мірі, саме завдяки їй у закладі на Вінницькій, 10, оселилася й інша нагорода: його визнали «Кращою міською бібліотекою» на Житомирщині.
1-й рік свого життя у кардинально оновлених стінах зал колись неприглядних, а нині світлих, затишних й незмінно гостинних та наповнених молодим людом, відзначила «М-Формація». Вона прожила цей рік стрімко й потужно – строката й невгамовна спільнота молодих містян. Прожила, довівши власну унікальність та одну просту істину: жити, мріяти, прагнути, творити можна й потрібно не для показухи, «галочок» та пафосних звітів, а тому, що по-іншому не можеш і не бажаєш. А щирі наміри та щира любов до всього, чим живеш, як відомо, приносять щиру радість. Все це сповна відчула на собі директорка бібліотеки та головна в «М-Формації» Тетяна Кущук, у цьому спробувала переконати решту.
Коли рік тому він зібрав місцеву молодь, аби оголосити про створення у бібліотеці молодіжного центру, в очах багатьох юнаків та дівчат читалося: вчергове зібрали, аби вчити жити, пригадує міський голова Василь Мазур. І було дуже непросто донести: до них прийшли з відкритою душею.
«М-Формація» є одним із тих задумів, яким пишаєшся «від» і «до», зізнається Василь Мазур. Утворився справжній вільний молодіжний простір, була збережена бібліотека, народилися на світ чимало яскравих проектів. Колись не буде тих, хто все це започаткував, а справа залишиться, переконаний міський голова.
Відтепер у них буде ще затишніше й гостинніше, заявляють іменинники: збулася одна з їхніх мрій – мають кавову машину від міського голови. У них вже тепліше, бо виділенню коштів із Фонду соціально-економічного розвитку на встановлення нових вікон посприяв свого часу Олександр Ревега. А на першу річницю народний депутат України здійснив ще одне тутешнє заповітне бажання – презентував сертифікат на придбання плазмового телевізора.
Давши слово дорослим, далі головні винуватці свята взяли справу у свої руки. Насамперед оголосили, що їхня «формація» є справжнім живим організмом, а кожен із них – незамінним у тому органом. Молодь ХХ століття, напевне, у подібному випадку обирала би «серця», «душі» й інший пафос. Бердичівська молодь ХХІ століття бачить себе не лише «очима» й «посмішками»: принаймні «М-Формація» тішиться від того, що має свої «долоньки», «зіниці очей», «язики», «талії». Має «п’ятку» і «носик», має, звісно «сіру речовину» і навіть «пупок». У ній дуже поважають гумор, так само, як і просто красиву пісню.
Того вечора не тягнуло до сухих звітів, що, де і коли пророблено (перераховувати десятки їхніх проектів та усі заходи, що тягнув за собою кожен проект – не для них). Але згадати, таки, було що: кожен розповідав про те, що найближче лягло до серця.
Окрему увагу приділили іменинники особливим гостям – своїм батькам. От, хто вже настраждався від них, жартують, скільки зусиль пішло на те, аби переконати: «М-Формація» – це круто і ніяка не секта. І запитують: хто, скажіть на милість, о 8-9-й вечора може ввести у ступор своїх рідних: «Мамо, я ж у бібліотеці»?
Їхній потужний і стрімкий лайнер, цілком можливо, легко перетворився би на піратський фрегат з Веселим Роджером на стязі, сміються в «М-Формації», якби не ті, хто заправляє у центрі – куратори й керівники. Вони стали рідними одне для одного, зізнаються і ті, й інші. Тож не могли не вшанувати на святі і квартет ватажків центру. Кожній придумали номінацію, кожній виготовили невеличкий подаруночок. Вийшло весело й проникливо. Щирість знову обернулася щирістю.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК