Як про них писано: їхні таланти слугують окрасою рідного краю та славлять рідне місто, ну а щодо шоу, то їхню здатність влаштувати справжнє Гала-дійство, змогли оцінити усі, хто завітав до міського Палацу культури. Аби взяти участь у щорічній урочистій церемонії нагородження «Кращий разумковець-2017». Це ними на свята вибухає Центральна площа та усі великі й малі сцени: «разумковці» закохують в Україну на День Незалежності та у Бердичів на День міста, вони надають гучності Останньому дзвонику і безлічі кольорів на День вишиванки, вони, власне завершують старий рік у місті (Новорічні вистави – їхніх талантів справа) та дають старт року новому, сходячи на головну сцену січневої «Події року». Чим не Острів скарбів – їхній Центр позашкілля ім. Разумкова?.. Понад 2 000 діамантів – яскравих, креативних, творчих – огранюють у ньому педагоги.
«Разумковці» неодмінно ще не раз заявлять про себе чудовими виступами й перемогами, переконаний міський голова Бердичева. Вони завжди на видноті та на слуху, і завдяки подарованому Василем Мазуром комплекту мікрофонів, хочеться вірити, зазвучать ще краще.
Що потрібно, аби все навколо осяялося діамантовим світлом? Ну, по-перше, думається, у наявності має бути сам діамант. У 2017-му таких у Центрі Разумкова нарахували кілька десятків, їм і присвятили першу номінацію. Олена Король, Катерина Савчук, Маргарита Малашинська, Олександра Бабій, Еміль Гасанов, Юрій Костюк, Іван Обрадович, Валерія Гортовлюк – вони та ще багато-багато їхніх ровесників складають той самий золотий пісенно-танцювально-науково-технічно-народномайстерно-театрально-екологічно-цирковий фонд закладу.
А як діаманти потребують того, аби їх оберігали!.. Аби приводили їх на заняття, чекали, забирали додому, а ще – чекали за кулісами і у коридорах, переживали, підбадьорювали, втішали, раділи. І вірили, вірили… Завдяки батькам-охоронцям ці діти літають: крила у них зростають із талантів, зрощених мудро й з турботою.
Немає нічого ціннішого за запальне «Ми вас любимо!», ніжнішого за обійми після успішного виступу, яскравішого, аніж сяючі очі після перемоги. Тож, виходить, що викладачі у ЦПО – щасливі люди, адже, за власним зізнанням, не обділені усім перерахованим вище. Що може бути крутішим за вихід на сцену зі своїми вихованцями? Що може тішити більше, аніж стійкий багаторічний «ярличок», мовляв, якщо Поплавський – то це джаз і «Старий рояль». Куліченко? Звісно, «Вінець» й ніщо інше. Ратушинська? Чекай на драму чи комедію – зрештою, на театр…
Чому складається саме так, а не інакше? Бо мають тутешні педагоги один рецепт-пораду.
Понад 300 особистих перемог та близько 140 перемог командних – на концертах, фестивалях, конкурсах тощо. За рік, що минув від останньої зустрічі «кращих разумковців», із ними відбулося дуже багато гарного, знаменного, особливого й надзвичайного, відзначає директор Центру Олена Боровська. І це, констатує, слугує підтвердженням того, що вони живуть, працюють, розвиваються. Задля того, аби їхні діти були щасливі.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 765 раз
