Це, напевне, той унікальний випадок, коли на адресу відвідувачів музею не пролунає суворо-застережливе «Руками не чіпати!»
Більш того, «чіпати» бажано й потрібно. Торкнутися старої праски, скрипки чи фото, помацати одяг, кінчиками пальців відчути вишуканість срібного келиха для кідуша… І це не тому, що до бердичівського Музею єврейства завітали мешканці із самої туристичної Мекки України – міста Лева. Рівно половина із цих людей позбавлена можливості бачити, вони є представниками львівського фонду реабілітації незрячих, і у рамках проекту «Світ навколо нас» подорожують країною. Григорій Олійник ось – турист зі стажем та палкий прихильник активного способу життя.
Друга половина гостей – то супроводжувачі. Їхній обов’язок – не лише слідкувати, аби з підопічними нічого не сталося. Вони ж бо їдуть споглядати красу, і той, хто бачить, повинен вміло донести до супутника усю ту зелень парку, усю білосніжність снігу, блакить озера, велич храму, унікальність музею, таїнства театру. Дружина Григорія Олійника – пані Надія – так і каже: «Я людина з чотирма очима»
Вони з чоловіком стараються багато їздити, каже Надія Олійник, і саме Григорій є ініціатором подорожей, щоразу наполягаючи «Я так хочу побачити»…
Маючи справу з туристами у Бердичеві, ти ще більше дізнаєшся про рідне місто, ще більше починаєш розуміти, наскільки воно чарівне і ще палкіше закохуєшся у нього, зізнається куратор цієї екскурсії – член групи розвитку туризму у Житомирській області
Тетяна Домбровська. Що вже казати про спілкування із людьми незрячими...
Сьогодні них відбувся черговий контакт зі світом, кажуть гості зі Львова. Костел святої Варвари, Музей єврейства, кармелітанський Кляштор – вони, таки, побачили Бердичів.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 651 раз
