Поринути в атмосферу величного та старовинного, завітавши до католицького монастиря Босих Кармелітів XVII століття, який є пам'яткою архітектури. Тут панує просто неймовірна аура, а себе відчуваєш частинкою чогось неосяжного, незбагненного.
Окремої уваги варті бердичівські музеї. Серед них музей Джозефа Конрада (ред. Юзеф Теодор Конрад Коженьовський), який, далеко не всім відомо, є уродженцем Бердичівщини.
Тож на повну можна пишатися, що цей видатний англійський письменник польського походження вважається одним із найвидатніших англійських прозаїків — при тому, що до 20 років не володів вільно англійською.
Далі по курсу — місце, де можна дізнатися пізнавальну інформацію про місто — музей історії Бердичева. Саме тут по-справжньому розумієш, який шлях подолав Бердичів, аби стати таким, яким він є, звісно ж, тут дізнаєшся про легендарних постатей з різних галузей, які, виявляється, народилися саме в цьому населеному пункті. Дехто подумає, що в історії немає багато цікавого, але, відвідавши цей бердичівський музей, переконуєшся у зворотному.
Звісно ж, Бердичів не можна не розглядати і крізь призму хасидизму. Це місто напряму пов'язане з єврейським народом. Бердичів сміливо можна назвати «найбільш єврейським містом України». Хоча 80-90% єврейського населення для багатьох західно- та центральноукраїнських міст у ХІХ столітті було нормою, не слід забувати, що на середину століття Бердичів був четвертим за кількістю населення українських міст Російської імперії, а отже і євреїв тут було більше, ніж в інших містах регіону (понад 50 тисяч). А це – друга за чисельністю єврейська громада імперії!
Варто додати, що на єврейському цвинтарі в Бердичеві знаходиться усипальня Леві Іцхака бен Меїра — одного з найбільших хасидських цадиків кінця XVIII — початку XIX століть, який отримав при житті популярність як Бердичівський раббі. Учень Дов Бера з Межирича, прозваного Великим Магідом, розповсюджувач і прижиттєво визнаний лідер хасидизму на Волині, шанований як святий. Обіймав місце рабина в Ґміна Ричивул (Польща), Желєхув та Бердичеві. Фундаментальна праця Бердичівського раббі «Кдушат Леві» (Святість Леві) справила значний вплив на хасидські погляди і єврейську культуру, понині не втратила своєї актуальності і належить до числа найбільш популярних творів з класичної бібліотеки хасидизму.
В продовженні тематики зазначимо, що є в Бердичеві і музей єврейства, де, безумовно, також варто побувати. Тут по-справжньому можна перейнятися, поспівчувати болю єврейського народу, зазирнувши в сумні та трагічні сторінки історії, зокрема й України. Чого вартий лише прояв нацистського терору, коли, наприклад, 15 вересня 1941 року стався найбільш масовий розстріл нацистами громадян єврейської національності у Бердичеві. Цю подію нацисти цинічно назвали своєрідною "генеральною репетицією" Бабиного Яру... Але не будемо лише про погане. Тим більше, що в музеї єврейства є надзвичайно багато цікавого, пов'язаного з життям та побутом цього народу.
А після відвідування вищезгаданих туристичних місць гарним продовженням подорожі стане прогулянка затишним Бердичевом. Його центр, зокрема, також є чудовим місцем для відпочинку та прогулянки. Далі ми покинемо межі міста і трішки від'їдемо від нього.
Поблизу Бердичева розмістилося село Старий Солотвин, де знаходиться острів кохання з його головною родзинкою — рибацьким будиночком. Це, мабуть, одне з найромантичніших місць в Житомирській області. Прекрасна локація для зйомок фото та відео. В цьому можна переконатися, просто переглянувши на фото, зроблені саме в Старому Солотвині, конкретно на фоні рибацького будиночку. Тут красиво за різної погоди, в різні пори року. Ну хіба ж це не чудова маленька мандрівка? Вважаємо це цілком риторичним питанням!
Катерина Дейнека
Новини Житомира, news.dks.com.ua
Просмотрено: 14002 раз
