Розуміння того, що без перемоги над фашизмом не існувало б кількох поколінь їхніх співвітчизників, не повинно покидати нинішніх українців. У цьому твердо переконаний депутат Житомирської обласної ради Олександр Ревега. Громадяни України завдячують ветеранам Великої Вітчизняної усім: життям, миром, спокоєм, впевнений народний обранець. Увага до них, наголошує він, має бути щоденною і безкорисливою, що вже казати, коли на дворі травень. Ось вже кілька років напередодні Свята Перемоги Олександр Ревега їздить містом та районом, вітаючи переможців зі славним днем. Ті щиро радіють святковим подарункам від депутата, та ще більше тішить їх те, що не забуває він ані про свято, ані про тих, хто здобув його для мільйонів людей.
В последнее время большинство спортивных побед и достижений, о которых пишется на страницах газеты «Бердичев Деловой», принадлежит именно спортсменам-легкоатлетам, воспитанникам известной во всем мире Бердичевской школы им. Лонского. Вот и сейчас мы спешим выразить свои поздравления новой плеяде талантливых молодых спортсменов, которые не устают прославлять вой родной город на разнообразных соревнованиях.
По крайней мере, именно об этом утверждают представители Бердичевского общества защиты животных, которые сегодня провели пикет(?) под стенами горисполкома. В ходе беседы наших журналистов с протестующими гражданами выяснилось, что те требуют от городских властей остановить отравления беспризорных животных в городе и защитить их от оскорблений и противоправных действий со стороны людей, у которых уже лопается терпение от собачьего беспредела в Бердичеве.
В дні, коли наша країна святкує День Перемоги, приємною несподіванкою для села Велика Пятигірка стала зустріч її мешканців з гуртом патріотичної пісні «РИКОШЕТ» з міста Ізмаїл. Завдяки ініціативі сільського голови - учасника бойових дій в Афганістані О.Д.Коріненко та при підтримці його друзів учасників бойових дій в Афганістані; голови Бердичівської спілки ветеранів афганської війни МАМЕДОВА Вагіфа Афшановича, першого голови Бердичівської спілки ветеранів афганської війни ШИБАНОВА О.Ф., ветеранів війни в Афганістані Оніськова С.О., Хаустовича В.С.
Почему-то перед выборами в городе Бердичеве всегда отмечается оживление в общественно-политической работе, когда у местных жителей появляется и желание, и возможности помогать людям и пытаться влиять на события, которые происходят в жизни города. Следует отметить, что нынче у нас насчитывается большое количество разнообразных общественных организаций, при этом результаты работы одних из них видны невооруженным глазом, тогда как другие числятся только на бумаге и на досуге занимаются своими, никому не известными делами.
Всупереч державній забороні на гральний бізнес, обумовленій відповідним Законом України ще три роки тому, не всім гральним бізнесменам вдалося сумлінно розпрощатися зі своєю діяльністю.
цього дня в сквері професійно-технічного училища №12 урочисто відкрито обеліск, присвячений працівникам Бердичівського шкірзаводу, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. До цього часу обеліск розташовувався на центральній алеї колишнього шкіроб'єднання імені Ілліча, яке фактично припинило своє існування у середині 90-х років минулого століття. Детальніше...
2007 р.
рішенням виконкому міської Ради за багаторічну плідну працю в галузі легкої промисловості, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, активну участь у житті територіальної громади Бердичева та з нагоди 62-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" Ткачуку Антону Савовичу – колишньому директору швейної фабрики (нині ВАТ "Бердичівська фабрика одежі"), що займав цю посаду з 1972 по 1991 роки. Детальніше...
1995 р.
у Бердичеві на території парку відпочинку шкіроб'єднання імені Ілліча пройшов великий торговий ярмарок, присвячений 50-й річниці Великої Перемоги. У ярмарку взяли участь 140 підприємств промисловості та сільського господарства міст і районів Житомирської, Київської, Вінницької, Хмельницької, Чернігівської, Черкаської, Одеської, Запорізької та інших областей, представництво Голландської фірми "Ван ден Ерден".
1982 р.
у Бердичеві вперше пройшов масовий легкоатлетичний пробіг, присвячений 37-й річниці Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Пробіг було розділено на два етапи: 7 травня о 15 годині дня на Жовтневій площі стартували школярі 1-7 класів міських шкіл, які пробігли по вулиці Карла Лібкнехта до площі Радянської (нині Соборна площа) та фінішували біля Вічного вогню. У цьому етапі взяли участь біля 3 тисяч школярів. Другий етап відбувся 8 травня, де також о 15 годині учні 8-10 класів, робітники та службовці підприємств та установ стартували від площі Котовського, пробігли по вулиці Свердлова і фінішували також біля Вічного вогню. Всього у другому етапі пробігу взяли участь біля 6 тисяч чоловік, переможцем пробігу став працівник АТП-05011 Павло Мельничук, якого нагородили грамотою та цінним подарунком. Цей травневий легкоатлетичний пробіг (на відміну від листопадового, що вперше відбувся у 1981 році) стане традиційним і проводиться у Бердичеві щороку напередодні Дня Перемоги донині.
1941 р.
в місті Виноградові Закарпатської області народився Лукуц Юрій Михайлович. Юрій Лукуц впродовж життя йшов по ниві меблевиробництва – працював на Виноградівській меблевій фабриці (Закарпатська область), в Коростені на деревообробному комбінаті, в Бердичеві – на місцевій меблевій фабриці. Але другою його спеціальністю по життю стала журналістська справа. Він розпочав її у виробничій стіннівці, продовжив у міськрайонній газеті "Радянський шлях" (нині газета носить назву "Земля Бердичівська"). А вершиною його гуманітарних уподобань стало краєзнавство, якому Юрій Михайлович віддає сили та натхнення останніх років. Саме завдяки його пошуковим векторам ми маємо цікаві друковані матеріали з історії Бердичева та його видатних уродженців. Детальніше...
1937 р.
в міській бібліотеці ім. Максима Горького на честь річниці утворення Єврейської автономної області учні шкіл зустрілися з єврейськими письменниками з Києва Давидом Гофштейном, Абрамом Веледницьким та Бендасом.
1923 р.
Бердичів сколихнула страшна новина: в районі інтендантського містечка (вулиця Короленко) пролунали вибухи. Загинуло двоє – Зичик та Черниш, четверо поранено. Прибулі автоінспектори з’ясували картину трагедії: на полі, де під час громадянської війни знаходилися артилерійські склади, група майбутніх призовників, що катались на велосипедах, знайшли гарматні набої. Вони вирішили їх розбити, проте лише за третім разом набої… вибухнули, забравши життя двох юнаків: під час перевезення поранених до бердичівської лікарні один з них помер по дорозі, інший – під час проведення операції на пошкодженій нозі.
1863 р.
в Бердичеві під час польського повстання місцевими патріотами організовано загін із декількох сотень добровольців під командуванням вісімдесятирічного Платона Крижанівського. До повстанців приєднався загін із семи десятків озброєних кіннотників, яких привели Владислав Падлевський та Леон Чеконський. У подальшому Владислава Падлевського було заарештовано і 9 листопада 1863 р. в Києві розстріляно.
1752 р.
за висновками спеціальної теологічної комісії, запрошеної київським римо-католицьким єпископом Самуїлом Ожгою, ікона Матері Божої Бердичівської кляштору Босих Кармелітів була проголошена чудотворною.