Жителям города Бердичева и района следует быть более осторожными, и тщательно подходить к вопросу защиты своего домовладения от визита непрошеных гостей. При этом не следует думать: у меня нет что брать. Поверьте – если уже воры и влезли к вам в дом, то с пустыми руками они оттуда не уйдут. При этом иногда преступники уносят даже такие вещи, которые унести довольно тяжело…
Испытательный срок за грабеж превратился в реальные годы заключения за торговлю наркотиками. Как стало известно редакции газеты «Бердичев Деловой», Королёвский районный суд г. Житомира вынес обвинительный приговор относительно 31-летнего жителя областного центра, ранее неоднократно судимого за хулиганство и грабежи. В этот раз мужчина занялся незаконным распространением наркотических средств.
Заповнені трибуни, вигуки і свист вболівальників, спортивні протистояння, справжні емоції від гри, зручність та комфорт – саме це можна буде вже ближчим часом побачити і отримати на відремонтованому, найбільшому стадіоні нашого міста. Ремонт стадіону ДЮСШ, відомого ще як «прогресівського», триває вже декілька років. І ось саме зараз можна сказати, що глобальні роботи на ньому завершенні.
Важливою проблемою, з якою сьогодні можуть зіштовхнутися більшість батьків маленьких бердичівлян віком від 2 до 6 років, – неможливість оформити свою дитину до дитячого садочка. А все тому, що немає вільних місць, і через це доводиться довго чекати своєї черги або ж шукати інші шляхи вирішення цієї проблеми. Часом, черга може просунутись лише тоді, коли потреби у дитячому садочку дана сім’я вже може й не мати. Ця проблема гостро стоїть у багатьох містах нашої області та усієї України зокрема. У Бердичеві намагаються знаходити їй вирішення. Доказом чого може стати офіційне відкриття після п’яти років реконструкції дитячого садочку № 2 «Калинонька», що знаходиться в районі Цукрорафінадного заводу. Урочисте перерізання стрічки з даного приводу пройшло 18 вересня за участю перших осіб міста та області.
Уже на протяжении нескольких лет жители Бердичева, отмечая День рождения своего родного города, во время праздничного концерта выбирают самую красивую бердичевлянку, присваивая ей почетный титул «Мисс Бердичев». Не стал исключением и этот год, когда во время проведения концертной программы посвященной Дню города Бердичева местные красавицы снова соревновались между собой за заветный титул королевы красоты. А помогали им в этом веселые ведущие радиостанции «Рекорд ФМ» Паша и Юля а также звездные исполнитель Бердичевского Дворца культуры им. Шабельника, на площади возле которого и была собственно установлена главная сцена города.
Нынешний праздник, посвященный Дню города Бердичева и его 467-летию со дня основания (упоминания в исторических документах) который состоялся в субботу, 15 сентября был долгожданным для всех жителей и гостей города – ведь такого рода масштабных концертов у нас не было, начиная с лета прошлого года. А поэтому площадь возле городского Дворца культуры им. Шабельника с утра была полна народу – ведь здесь, на главной сцене города, и проходила не только официальная часть, но и праздничный концерт с участием звезд эстрады, а также разнообразные конкурсы и розыгрыши.
Бердичів – місто в якому склались спортивні традиції, що примножуються протягом багатьох років. Діти мають змогу проявити себе у 17 видах спорту, що культивуються в місті, завжди відчинені двері двох спортивних шкіл. Діє сотня спортивних клубів, секцій та гурків, що дають змогу юнним бердичівлянам рости здоровими. А згодом і займати призові місця на змаганнях різного рівня, куди охоче запрошують представників нашого міста, оскільки знають, що вихованці бердичівських тренерів покажуть приголомшливий результат. І тим самим примножать спортивні здобутки свого міста.
Будівництво століття бердичівського масштабу, що тривало понад 15 років нарешті завершилось. В 1994 році в нашому місті було розпочате будівництво фільтрувальної станції, яке раз і назавжди мало перекреслити проблеми з водою в помешканнях бердичівлян. З 1994 по 2009 роки було освоєно понад 3 мільйони гривень з міського та 7 мільйонів з державного.
Перекриття залізничного переїзду – явище, яким уже, мабуть, важко здивувати будь-кого з бердичівлян. А особливо тих, кому доводиться проїжджати через цю ділянку дороги по декілька разів на день. Наприклад, щодня на роботу і з роботи. І цього вистачить, щоб вже за тиждень оцінити усі переваги наявності даного залізничного переїзду, який розділяє наше місто на дві частини.
Останнім часом, в зв’язку з виборами, доводиться більше їздити сусідніми районами, зустрічатись з старими знайомими, згадувати місця, в яких не бував вже з десяток років. Ось і на шляху до Андрушівки захотілось зупинитись в невеличкому сьогодні, але відомому на всю Російську імперію сто років тому, селищі Червоне. Згадалось, як в дитинстві спочатку разом з батьком, а потім з друзями, на велосипедах ми приїздили з Бердичева до Червоного по стежці, яка йшла вздовж вузькоколійної залізниці.
вперше на сторінках української версії чоловічого журналу Playboy з'явилась бердичівлянка – Юлія Бричковська. Вона народилась в Бердичеві у 1986 році. Її зріст 171 см, вага 54 кг, об'єм груди-талія-стегна становлять відповідно 90-61-94 см. Юлія вважає, що у неї немає недоліків, і хвилюється з цього приводу. У вересні Юлія Бричковська стала дівчиною місяця української версії журналу Playboy, а вже у листопаді – російської версії журналу. Детальніше...
2008 р. —
під час відкриття IX Днів польської культури в приміщенні бердичівської загальноосвітньої школи №15 відкрито музейну кімнату пам'яті письменника та мореплавця Джозефа Конрада. Експонатами виставки є книги Джозефа Конрада і матеріали про життя письменника – статті і фотографії, взяті з малої Батьківщини – з Терехового. Також у музеї присутній фотозвіт про поїздку учнів школи у 2007 році до польського міста Тихе на 150-річчя Джозефа Конрада. Детальніше...
Заповнені трибуни, вигуки і свист вболівальників, спортивні протистояння, справжні емоції від гри, зручність та комфорт – саме це можна буде вже ближчим часом побачити і отримати на відремонтованому, найбільшому стадіоні нашого міста. Ремонт стадіону ДЮСШ, відомого ще як «прогресівського», триває вже декілька років. І ось саме зараз можна сказати, що глобальні роботи на ньому завершенні.
Важливою проблемою, з якою сьогодні можуть зіштовхнутися більшість батьків маленьких бердичівлян віком від 2 до 6 років, – неможливість оформити свою дитину до дитячого садочка. А все тому, що немає вільних місць, і через це доводиться довго чекати своєї черги або ж шукати інші шляхи вирішення цієї проблеми. Часом, черга може просунутись лише тоді, коли потреби у дитячому садочку дана сім’я вже може й не мати. Ця проблема гостро стоїть у багатьох містах нашої області та усієї України зокрема. У Бердичеві намагаються знаходити їй вирішення. Доказом чого може стати офіційне відкриття після п’яти років реконструкції дитячого садочку № 2 «Калинонька», що знаходиться в районі Цукрорафінадного заводу. Урочисте перерізання стрічки з даного приводу пройшло 18 вересня за участю перших осіб міста та області.
Бердичів – місто в якому склались спортивні традиції, що примножуються протягом багатьох років. Діти мають змогу проявити себе у 17 видах спорту, що культивуються в місті, завжди відчинені двері двох спортивних шкіл. Діє сотня спортивних клубів, секцій та гурків, що дають змогу юнним бердичівлянам рости здоровими. А згодом і займати призові місця на змаганнях різного рівня, куди охоче запрошують представників нашого міста, оскільки знають, що вихованці бердичівських тренерів покажуть приголомшливий результат. І тим самим примножать спортивні здобутки свого міста.
Будівництво століття бердичівського масштабу, що тривало понад 15 років нарешті завершилось. В 1994 році в нашому місті було розпочате будівництво фільтрувальної станції, яке раз і назавжди мало перекреслити проблеми з водою в помешканнях бердичівлян. З 1994 по 2009 роки було освоєно понад 3 мільйони гривень з міського та 7 мільйонів з державного.
Перекриття залізничного переїзду – явище, яким уже, мабуть, важко здивувати будь-кого з бердичівлян. А особливо тих, кому доводиться проїжджати через цю ділянку дороги по декілька разів на день. Наприклад, щодня на роботу і з роботи. І цього вистачить, щоб вже за тиждень оцінити усі переваги наявності даного залізничного переїзду, який розділяє наше місто на дві частини.
Останнім часом, в зв’язку з виборами, доводиться більше їздити сусідніми районами, зустрічатись з старими знайомими, згадувати місця, в яких не бував вже з десяток років. Ось і на шляху до Андрушівки захотілось зупинитись в невеличкому сьогодні, але відомому на всю Російську імперію сто років тому, селищі Червоне. Згадалось, як в дитинстві спочатку разом з батьком, а потім з друзями, на велосипедах ми приїздили з Бердичева до Червоного по стежці, яка йшла вздовж вузькоколійної залізниці.
