У Всеукраїнському Санктуарії Матері Божої Святого Скапулярія відзначили Урочистість Різдва Христового. Розпочалось святкування Урочистою Літургією, яка також ще називається «Пастерка» – Свята Меса Надвечір’я Різдва Христового. Очолив Літургію та виголосив проповідь настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії отець Рафаїл МишковськийOCD, а співслужили йому отці-кармеліти, які працюють у парафії та делегат Ордену Босих Кармелітів в Україні отець Петро ГевельтOCD.
Пересічному бердичівлянину міські ЖЕКи інколи видаються схожими на кораблі, точніше на один, але легендарний - «Титанік», уже після зустрічі з айсбергом. В жодному разі не можна применшувати роботу всіх людей, які працюють в цих структурах, адже питання в іншому - у доцільності підприємств, в яких не сходиться дебет з кредитом. Однією з найбільших проблем двох наявних в Бердичеві ЖЕКів є нерентабельність, через яку вони повільно, але впевнено йдуть на дно.
Просто диву даешься, насколько сильно подорожала жизнь бердичевлян буквально за считанные месяцы. Уже никого не удивишь, что каждый день в магазинах меняются ценники. На фоне творящегося бедлама естественным выглядит увеличение количества совершаемых преступлений, но теперь в городе орудуют не только местные злоумышленники, но и их коллеги-гастролеры. И не говорите, что у вас нечего брать – преступники никогда не уйдут из вашего дома с пустыми руками, причинив хоть и не критический, но все-таки серьезный материальный ущерб.
Украинская власть все-таки смогла определить, кто богатый в Бердичеве, а кто нет. Теперь бердичевлянам, которые владеют автомобилем с большим объемом двигателя, придется заплатить за эту наглость – вчера Верховная Рада приняла закон о дополнительном налогообложении «роскошных» автомобилей.
Год козы начинается в Бердичев с несчастного случая. Вчера, в здании Верховной Рады Украины, около трехсот коз и козлов забодали бизнес переоборудования в Бердичеве и Украине. Нардепы проголосовали на изменения в Налоговый кодекс Украины, которые вводят акциз на переоборудование автомобилей. Остановить нардепов не смогли ни здравый смысл, которые вопит о потерях для бюджета страны и людей, ни акция протеста под стенами Рады…
Начальник ГАИ Полтавской области задержан по подозрению во взяточничестве. Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Полтавской области. Полковника милиции подозревают в совершении преступления, предусмотренного ч.3 ст.368 УК Украины (вымогательство и получение неправомерной выгоды). Задержанный – начальник управления Госавтоинспекции в Полтавской области Петр Блаживский, который до этого занимал пост руководителя областного ГАИ в Житомирской области.
В неділю о п’ятій ранку з Бердичева на Київ виїхало вісім великих автобусів з підприємцями, які займаються переобладнанням автомобілів та їх працівниками. Ще кілька десятків бердичівлян поїхали власним транспортом. Всі вони відгукнулись на заклик громадської організації «Автопідприємці Бердичева» щодо пікетування Верховної Ради України.
30 грудня 2014 року о 09:00 годині в каб.32 приміщення виконавчого комітету(пл.Центральна, 1) відбудеться 55 позачергова сесія Бердичівської міської ради.
у переддень святкування 60-річчя утворення СРСР на Жовтневій площі (нині площа Центральна) навпроти будинку міського виконавчого комітету відкрито пам’ятник Володимиру Іллічу Леніну – організатору та керівнику Жовтневого перевороту у Петрограді (у радянській історіографії Велика Жовтнева соціалістична революція). Стрічку з покривала на пам’ятнику перерізав перший секретар Житомирського обласного комітету Комуністичної партії України Василь Кавун. Авторами пам’ятника стали скульптор Костянтин Васильченко, архітектори Петро Бірюк і Петро Перевозник. Пам'ятник виготовлено з рожевого граніту, видобутого з Ємельянівського родовища Житомирської області. Загальна висота пам’ятника становить 8,7 м., висота скульптури – 4,0 м. З цього часу пам’ятник В.І. Леніну на Жовтневій площі став центром політичного життя міста: перед пам’ятником кращих школярів міста приймають до лав піонерської організації, перед пам’ятником щороку проходять урочисті паради з нагоди річниці Жовтневої революції (7 листопада) та Дня міжнародної солідарності трудящих (1 травня). Ці традиції зберігались до отримання незалежності Україною у 1991 році. Детальніше...
1980 р. —
постановою Президії Української республіканської ради профспілок самодіяльному духовому оркестру Будинку культури машинобудівного заводу "Прогрес" присвоєно звання "Народний". Перший оркестр на заводі був створений у 1947 році, але проіснував він лише десяток років. Друга, більш влада спроба створення оркестру відбулась у 1970 році. Організував та очолив колектив Михайло Бараш. З 1992 року оркестром керує диригент, заслужений працівник культури України Анатолій Тетьоркін. Прогресівський оркестр за роки, що минули, здобув численні нагороди та призи на різноманітних фестивалях та конкурсах. Жодне міське свято чи культурний захід не обходяться без виступу цього згуртованого музичного колективу.
1980 р. —
цього дня підписано акт прийому в експлуатацію багатоповерхової будівлі по вулиці Перемоги, відомої нині як геріатричний пансіонат (будинок пристарілих). Будинок розрахований на обслуговування 250 осіб, підопічні проживатимуть в одно-, дво- та тримісних кімнатах в залежності від стану здоров'я. Також до послуг підопічних закладу ванни, душові, санітарні кімнати та їдальні на кожному поверсі. Організовано бібліотеку та гуртки за інтересами. Перших своїх підопічних заклад прийняв у травні 1981 року.
1964 р. —
у Бердичеві державною комісією підписано Акт про здачу в промислову експлуатацію першої черги потужностей солодового заводу (20 тисяч тон солоду на рік), який збудували в мікрорайоні Корніловка по вулиці Фільтровій (з 1975 року – вулиця Ватутіна). Хоча завод почав випускати продукцію набагато раніше – з липня 1959 року, саме в день підписання акту він досяг своєї проектної потужності. Нині колишній ВАТ "Бердичівський солодовий завод", а нині ТОВ "Бердичівська солодова компанія" – єдиний діючий солодовий завод на Україні.
1950 р. —
на 1-й сесії Бердичівського міськвиконкому 3-го скликання було схвалене рішення про встановлення в місті на перехрестях автоматичних світлофорів. Але перший автоматичний світлофор у Бердичеві запрацював лише у 1957 році.
1944 р. —
у Бердичеві після кропіткої роботи, проведеної співробітниками музею по зібранню та уладнанню експонатів, які залишились після окупації міста німецькими військами, відкрито міський музей. Він складався з 4-х відділів: археологічного, історичного, етнографічного та відділу Великої Вітчизняної війни. Але у 1954 році рішенням республіканського керівництва Бердичівський історичний музей було віднесено до
"музеїв, що не мають належних фондів для утворення експозицій і не відповідають у зв'язку з цим зростаючим потребам населення". У зв'язку з цим міський музей закрили, експонати передали до обласного краєзнавчого музею.
1937 р. —
в катівнях НКВС розстріляно Давида Олександровича Угера (1895-1937) – відомого військового спеціаліста, розвідника, який народився в Бердичеві в родині лікаря. У липні 1937 року Давиду Угеру було пред'явлено обвинувачення в тому, що перебуваючи на нелегальній роботі в Німеччині, він проводив шкідницьку роботу в системі розвідувального управління РСЧА, займався шпигунською діяльністю, був учасником військово-фашистської змови в лавах РСЧА, брав участь у підготовці терористичного акту над Наркомом оборони. Давид Олександрович Угер посмертно був реабілітований постановою Військової колегії Верховного суду СРСР від 3 жовтня 1956 року й справа його була закрита за відсутністю складу злочину.
1937 р. —
цього дня на полігоні НКВС неподалік від селища Бутово під Москвою був розстріляний Аркадій Йосипович Остальський (1889-1937) – єпископ Російської православної церкви, який народився в селі Скаківка Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії (нині Бердичівський район Житомирської області). Аркадій Остальський навчався у Волинській Духовній Семінарії, 14 вересня 1911 року був рукопокладений в священицький сан. На початку 1926 року ієромонах Аркадій був зведений в сан архімандрита, того ж року в Москві хіротонізований митрополитом Сергієм (Страгородським) у співслужінні з іншими архієреями в єпископа Лубенського, вікарія Полтавської єпархії. У 1937 році єпископ Аркадій призначений єпископом Бежецьким, вікарієм Калінінської єпархії. В роки гонінь на Церкву отець Аркадій декілька разів заарештовувався, пройшов через Соловецькі табори. 7 грудня трійка НКВС по Московській області за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засудила єпископа до розстрілу за "контрреволюционную фашистскую агитацию". Життя священномученика Аркадія Остальського було справжньою жертвою любові Богу та людям, із сорока восьми відпущених йому земних років майже третину він провів у засланнях і тюрмах, закінчивши цей шлях мученицьким вінцем. У 2000 році єпископа Аркадія зараховано до лику святих Російської православної церкви.