Більшість бердичівлян, певно, бачили, як у центральній частині міста
розбирали віковічний аварійний будинок. До цього процесу залучали не тільки ресурси, наявні у третьому жеку та міській комунальній аварійно-рятувальній службі (представники цих двох підприємств, переважно, і займалися розбиранням), але й навіть спеціальну потужну військову техніку.
Будинок не просто руйнували, а справді розбирали практично по цеглинах, щоб не створювати небезпечних ситуацій для пішоходів, водіїв і розташованих поруч інших споруд, не допускаючи його раптового обвалу (хоча без цього не обійшлося). Врешті, доклавши чималих зусиль, триповерхівку, яка зуміла пережити дві світові війни, революцію та ще багато чого побачила на своєму віку, практично знесли до основи. На її місці нині ще залишилися немалі купи того, що колись було стінами, підлогами та стелями, а зараз вже просто перетворилося у сміття, яке планують вивезти вже найближчим часом. Щоправда, коли “увімкунти” уяву та кмітливість, то й цьому сміттю ще можна знайти вдале застосування. Зробивши основний об’єм робіт, спецтехніку та людей з цього об’єкта тимчасово прибрали.
Втім, у обідню пору середи на місці колишнього будинку знову “закипіла” робота. Щоправда, замість автівок МКАРСУ і жеку, а також військової техніки, до роботи залучили підводу, запряжену однією конячкою. Спочатку у очевидців цього виникла думка про те, що в умовах дефіциту пального українську армію з БТРів переводять на менш затратних коней, тому замість потужної техніки тут і з’явилися коні. Проте, швидко з’ясувалося, що це зовсім не так.
Насправді, коник із підводою має “прописку” в одному із сіл району. А прибув він до нашого міста не на підмогу городянам, а для того щоб вивезти те, що “погано лежить”. Два підприємливих чоловіки вирішили, що “таке добро у господі обов’язково знадобиться” і тому вантажили на підводу і більш-менш цілу цеглу, і дошки, яким вже хоч і багато літ, але мають вони ще “господарський” вигляд. Те, що це банальна крадіжка міського майна (хоч те, що залишилося від будинку, виглядає непотребом, насправді, воно ще може бути застосовано для певних потреб), ні цих чоловіків, ні перехожих абсолютно не хвилювало.
Прикметно, що це все відбувалося посеред білого дня у самому центрі міста. Людська нахабність не знає меж...