Ранок 1 вересня зібрав під стінами бердичівських шкіл учнів та їх батьків. Особливо хвилюючим є цей день для тих, хто вперше переступив шкільний поріг. І важко сказати, хто хвилюється більше – діти чи їх батьки. Для перших, школа – новий та незвіданий світ, який таїть у собі багато несподіванок і таємниць. Такою ж школа є і для самих батьків, які зі своїми дітьми розпочинають все спочатку, адже вони разом з ними знову будуть вчитися читати, писати і рахувати. Усіх переповнювали у цей святковий день різні думки. А особливо цікавим було дізнатися, про що ж думають власники білосніжних бантиків та галантних метеликів і галстуків. Отож, шановні читачі, вашій увазі пропонуються відповіді маленьких першачків ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 ім. І. В. Житниченка на питання: «Чому вони прийшли до школи?».
Деніс Сінько-Джеймс:
Школа – місце, де усі навчаються. Я прийшов сюди вчитися і знайти друзів, бо тут багато дітей.
Анастасія Михайленко:
Я буду в школі вчитися. Тут дуже цікаво.
Давід Пінчук:
Я у школу прийшов навчитися читати, писати, рахувати, а ще гарно малювати.
Олексій Бесараб:
Я прийшов у школу, щоб співати. А ще вчитися. Тут усі вчаться. Мені тут подобається, тут весело і я буду вчитися.
Оля Матвійчук:
Я прийшла до школи, щоб вчитися. Тут дуже цікаво і можна дізнатись багато нового. А ще мені подобається моя вчителька.
Ось такі конкретні, але вичерпні та серйозні відповіді ілюструють те, що хочуть знайти маленькі першокласники у стінах школи, до чого прагнуть. Нам, дорослим, не завадило б повчитися у них такої ж конкретики і точно знати, чого ми хочемо від життя у той чи інший його момент. Але не будемо філософствувати, а побажаємо маленьким школярам цікавих уроків, легких портфелів та слухняних ручок, щоб подорож у чарівній країні Школярії була справді захоплюючою.