Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
1992 р. —
міськрайонна газета "Радянський шлях", що видається на теренах Бердичівщини з 1919 року, змінила свою назву на нову – "Земля Бердичівська". За однією з версій автором назви став кореспондент газети Петро Павлович Собчик, за іншою – заступник голови Бердичівської районної держадміністрації Володимир Кравченко, пропозицію якого схвалили і підтримали як колектив редакції, так і депутати міської та районної рад, що є співзасновниками газети. Одночасно з цим газета змінила і свій формат, залишивши без змін об’єм – 1 друкований аркуш. Серед назв газети, що пропонувались до розгляду як редакцією, так і засновниками (депутатами міської ради) і читачами газети були: "Бердичів", "Пульс", "Кур'єр Бердичівщини", "Злагода", "Воля", "Бердичівські вісті", "Бердичівські новини". Цікаво, що згодом газети під деякими з перерахованих вище назв таки з'явились у місті, але засновниками їх вже стали приватні структури. А Володимир Кравченко з 1999 року стане головним редактором газети, назву для якої запропонував.
1986 р. —
цього дня відбулось урочисте відкриття дитячої бібліотеки, яка розмістилась в спеціалізованому приміщенні по вулиці Карла Лібкнехта, 15. З переїздом бібліотеки в нове приміщення значно покращилися умови для обслуговування читачів – дітей. З 1983 року по 2003 рік колектив дитячої бібліотеки, який налічував 8 бібліотекарів, очолювала Реґіна Вікторівна Савчук.
1947 р. —
на честь святкування 30-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції в Бердичеві біля Будинку культури шкірзаводу ім. Ілліча по вулиці Петровського та входу до однойменного парку відпочинку урочисто відкрито пам'ятник В.І. Леніну. Детальніше...
1941 р. —
у Москві на Червоній Площі до 24-ї річниці Жовтневої революції відбувся військовий парад радянських військ, участь у якому також взяв бердичівлянин, колишній учень бердичівської школи №3 (на той час – школи №21) Станіслав Григорович Яворський. Багато військових підрозділів після закінчення параду були відправлені прямо на фронт. Під час самого параду були прийняті безпрецедентні заходи безпеки – у всіх солдатів, що приймали участь у параді, навіть у тих, хто пізніше відправлявся на фронт, були вилучені патрони, також були вилучені всі снаряди з танків і артилерійських гармат. Жоден німецький літак не досяг Червоної Площі, хоча як повідомили наступного дня, на рубежах міста силами 6-го винищувального корпусу та зенітниками протиповітряної оборони Москви було збито 34 німецьких літака.
1927 р. —
навпроти Свято-Миколаївської церкви на братській могилі встановлено обеліск "Славним борцям за владу Рад". В цій братській могилі поховані бійці 1-ї Української радянської дивізії та робітничих загонів міста Бердичева, які загинули у березні-квітні 1919 року в боях з військами Директорії за оволодіння Бердичевом. Серед загиблих та похованих тут Пепа і Броня Сломницькі, Мендель, Ейдельман, Будник, пізніше Хлібопрос, Підгаєцький та інші. Але загальна кількість та імена всіх похованих невідомі. Зверху над пам'ятником була встановлена оригінальна надбудова, яку знищили гітлерівські загарбники у 1941 році. Детальніше...
1925 р. —
на бульварі по вулиці Карла Лібкнехта неподалік від педагогічної школи відкрито перший у Бердичеві пам’ятник Володимиру Іллічу Леніну (1870-1924) – вождю Жовтневої революції. Авторами проекту пам’ятника стали архітектор І.П. Кавалерідзе та інженер А. Кашин. У липні місяці 1941 року, на початку Великої Вітчизняної війни, під час бомбардування Бердичева ворожими літаками скульптура була зруйнована. Лише 22 квітня 1948 року до річниці з дня народження В.І. Леніна на колишньому постаменті пам’ятник був відновлений. Урочисте його відкриття відбулось 8 травня того ж року. Детальніше...
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 387 раз
