
Продовжуємо висвітлювати тему реформування медицини в країні та на місцях. Деяку ясність в цей процес вніс на засіданні постійних комісій районної ради начальник відділу охорони здоров’я Бердичівської райдержадміністрації.
Перший етап реформування, виявляється розпочався в минулому році,коли сільські фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи) передали з відання сільських рад до районної лікарні.
(хоча в багатьох ФАПах по всій Україні ситуація настільки погіршилась, що їх терміново сільради забирають назад – ред.). Та закінчується створенням центрів екстреної допомоги.
(говорячи по-людськи – швидку допомогу підпорядковують напряму Житомиру – ред.).
Другий етап – створення центрів медико-санітарної мережі, який є поки що тільки на папері. Суть його – сільські ФАПи тепер будуть підпорядковуватись не районній лікарні, а дільничним лікарням. Для того, щоб за кожним селом був закріплений лікар дільничної лікарні, а не фельдшер ФАПу. (Хоча на сьогодні немає лікарів в Слободищах, Садках і вільна одна посада в Гришківцях, а стажування проходить всього один інтерн).
Третій етап розпочнеться з 1 січня, коли фінансування районної лікарні перестане здійснюватись з районного бюджету. Вона буде підпорядкована госпітальному округу з центром в Бердичеві. На сайті обласного управління охорони здоров’я ми знайшли карту розміщення госпітальних округів, яку друкуємо поряд.
На моє запитання, чи є в Бердичівському районі легально зареєстровані приватні лікарі, начальник відділу відповів ствердно: «Так, є, стоматологи…». А ось чому не хочуть відкривати приватну практику лікарі інших спеціальностей для мене особисто залишається загадкою. Адже в місті, наприклад, давно існує потреба в приватному педіатру, який міг би оперативно виїздити на виклик. Адже чимало батьків заплатили б за таку послугу, ніж стояти в довжелезних чергах дитячої поліклініки. І то не раз, а двічі. Раз – за талончиком, другий – безпосередньо до лікаря.
Словом, можливо я щось не розумію, але чекати покращень від цієї реформи медицини, прийдеться, напевно, дуже довго.