П'яте січня – важлива дата в історії Бердичева. Дата, до якої місто і країна йшли через шквальний вогонь і численні бої Великої Вітчизняної війни. Багато кривавих битв залишили невигойні сліди в душах людей, які пережили воєнне лихоліття, зумівши захисти нас, нащадків. Подвиг наших військових підрозділів, які у далекому 1944-му році пройшлись маршем звільнення українськими землями - привід для гордості і вдячності за їх звитягу в ім'я Батьківщини.
Звільненню від окупантів передували жорстокі бої, в тому числі й за Бердичів. Протягом довгих чотирьох років в нашому місті йшла активна боротьба з ворогом, діяли численні підпільні організації. Більше восьми тисяч бердичівлян воювали на фронтах та в партизанських загонах наближаючи день визволення. Але багато людей загинуло так і не дочекавшись визволителів. Ще в перші дні війни фашисти знищили близько 40 тисяч євреїв, що складали на той час значну частину населення Бердичева.
Ворога вибили з міста 5 січня 1944 року, тож саме ця дата стала знаменною для всіх бердичівлян. Щороку цього дня громадськість міста збирається біля меморіалу Вічного вогню, щоб віддати шану живим воїнам- визволителям та вклонитись загиблим. Традиційним стало покладання вінків та квітів до меморіалу та промови від керівництва міста, молоді та ветеранів. Василь Мазур, міський голова підкреслив в своєму виступі традиційність цього заходу, оскільки на його думку, традиція вшанування воїнів-визволителів написана сотнями доль і людських життів.
РиО Бердичів
|