Про це на офіційному сайті міста написано у розділі «Проекти рішень міської ради», оприлюдненому 18 січня 2013 року, витяг з якого ми наводимо:
«1. В зв’язку з упорядкуванням центральної площі міста розглянути питання реконструкції з перенесенням пам’ятника В.І Леніну в сквер Слави на вул. Соборності.
2. Управлінню містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради організувати конкурс на кращу проектну пропозицію та розглянути її на засіданні міської архітектурно-містобудівної ради.»
І це дійсно не видумка журналістів. Саме таке формулювання, саме на офіційному сайті міста Новоград-Волинський опубліковане 18 січня 2013 року.
Блукаючи на сайтах Новогорад-Волинського, сподіваючись побачити реакцію на проект такого рішення, побачив цікаву інформацію про родичів славнозвісного Ульянова.
Волинь добре пам’ятає родину Леніна по материнській лінії. Прадід вождя — Мойша Іцикович Бланк (1763-1852) проживав з родиною у Старокостянтинові. У 1799 році у Мойши Іциковича і Марьям Фроімівни (1763-1870) Бланків народився первісток — син Абель — дід Леніна.
29 вересня (за старим стилем) 1808 року в Старокостянтинові сталася пожежа, внаслідок якої згоріло або постраждало 23 будинки, в тому числі і Бланків. 22 родини подали в суд на Іцика Бланка, вважаючи, що саме він навмисно підпалив їхні будинки. Скаргу передали на розгляд до Новоград-Волинського магістрату. Чому саме до нашого міста? Справа в тому, що не всі міста Волинської губернії мали магістрат — лише найбільші. Не забувайте, що Новоград-Волинський свого часу готувався бути центром Волинської губернії. І юридично таким вважався з 1795 по 1804 рік. До магістрату Звягеля направлялися на розгляд справи з декількох повітів губернії. Судова тяганина по даній справі Бланка тривала майже рік. Місцева влада Старокостянтинова визнали Мойшу Іциковича винним, і він знаходився під вартою весь час розгляду справи. 3 липня 1809 року Сенат Російської імперії визнав Бланка невинним і зняв з нього всі звинувачення.
Судячи з документів, Мойша Бланк був досить скандальною і конфліктною людиною. Разом зі старшим сином він завдав образи старокостянтинівцям, його звинувачували у незаконному продажу фруктової води, крадіжці чужого сіна. Новоград-Волинський магістрат займався іншими справами Бланка з 1809 до 1828 року. Тобто, судова тяганина тривала цілих 19 років. І всі 19 років ми якимось чином були причетними до предків Леніна. Відчуваючи ненависть з боку старокостянтинівців, після звільнення з в’язниці, вся родина Бланків перебралася до Житомира. 10 липня 1820 року Бланки прийняли православну віру і глава родини Мойша Іцкович став Дмитром Іциковичем. А дід Леніна з Абеля перетворився у Олександра. Він, разом зі своїм братом Дмитром (до хрещення Ізраїль), навчалися у Житомирському повітовому училищі. По її закінченню поступили до Медично-хірургічної академії. Донька Олександра Дмитровича — Марія Олександрівна (1835-1916) і є матір’ю Леніна. Так, що південна Волинь стала колискою предків вождя світової революції.
РиО Бердичів