Працівники культури Бердичівщини відзвітували за зроблене

Чим жила галузь культури Бердичівського району минулоріч і як буде розвиватись у 2013-му – такі питання стали приводом для підсумкової наради працівників цієї галузі. Крім представників клубних та бібліотечних установ, участь у заході взяли сільські голови, керівництво району та начальник обласного управління культури Юрій Градовський.

Створювати настрій мешканцям Бердичівщини і духовно збагачувати їх покликані 90 культурно-освітніх закладів. Це 26 будинків культури, 20 клубів, 43 бібліотеки та 1 музей, в яких працює 139 працівників, повідомила начальник районну відділу культури і туризму Зоя Мартинюк. Кількість творчих колективів становить 175, серед них шість мають звання «народних». Протягом минулого року у всіх куточках району з нагоди різних свят відбулось понад 6 тисяч масових заходів.

Керівники деяких будинків культури більш детально зупинились на своїй діяльності. У виступах багатьох простежувалась одна й та сама проблема – недостатність фінансування. Але навіть у таких умовах, лунало з трибуни, люди працюють і самі намагаються заробляти. Так, надання платних послуг дозволило Мирославському будинку культури отримати понад 18 тисяч гривень. У числі кращих - і клуби села Буряки, Бистрик, Слободище, Андріяшівка, Никонівка, Озадівка тощо. Колектив останнього закладу під час новорічних свят наколядував собі на світловий лазер для проведення дискотек.

Районний народний музей імені Джозефа Конрада, що у Тереховому, - унікальний у своєму роді. Він налічує понад дві тисячі оригінальних експонатів і минулого року прийняв більше півтори тисячі відвідувачів.

Михайло Бедь, директор районного народного музею Дж.Конрада: «У нас в музеї є три розділи. Перший присвячений життю і діяльності великого неоромантика Джозефа Конрада, друга розповідає про історію україно-польських взаємин, третій – про історію наших рідних сіл. Багато експонатів розповідають про історію Житомирської області та України. Нас відвідували делегації з США, Великобританії, Польщі тощо».

Районна бібліотека у 2012-му спрямовувала свою діяльність на задоволення інформаційно-освітніх та культурних потреб користувачів. За минулий рік книжковий фонд з допомогою читачів, спонсорів, місцевих письменників поповнився майже півсотнею книжок.

Світлана Семенюк, директор районної бібліотеки: «Бібліотеки інформували про головні події у політичному, соціальному житті країни і світу, популяризували українську національну культуру, сприяли всебічному розвитку підростаючого покоління. Працівники використовували різні методи і форми роботи. Наслення протягом року обслуговували 40 сільських, 1 селищна, районна бібліотека та районна бібліотека для дітей».

За проведену роботу, ентузіазм і творчість працівникам культури подякувала перший заступник голови райдержадміністрації. Людмила Колесник звернула увагу присутніх на те, що не так уже й погано порівняно з іншими фінансується галузь культури.

Людмила Колесник, перший заступник голови Бердичівської РДА: «на 2013-1 рік на заклади культури доведено 1 мільйон 766 тисяч гривень, у тому числі на заробітну плату та енергоносії 1 440 тисяч. І відсоток фінансування захищених статей становить 90,3%. Галузь культури у нас – єдина забезпечена галузь, і майже 10 відсотків ми можете спрямовувати на розвиток».

Голова районної ради закликав не чекати, що хтось колись прийде і щось зробить, а брати ініціативу до свої рук. Мовляв, відчиняють там, де стукають.

Микола Стороженко, голова Бердичівської районної ради: «Ви обрали депутатів районної ради, ото запрошуйте їх частіше до себе, хай відстоюють ваші інтереси. Якщо будемо допомагати один одному, то все у нас вийде».

Головним завданням розвитку галузі на поточний рік посадовці вбачають зміцнення матеріально-технічної бази. Певну частку найнеобхідніших робіт уже зроблено, але чимало питань ще лишаються невирішеними.

Зоя Мартинюк, начальник відділу культури і туризму: «Щоб створити належні умови, потрібен ремонт у 26 приміщеннях. Інша проблема – низький рівень забезпечення сільських закладів опаленням. Якщо не комфортно, то ніхто у такий клуб не піде. Але ми різними способами намагаємось виходити з такого становища. Також проблемою є недостатнє поповнення бібліотечних фондів книгами, періодикою, комп’ютерною технікою, недостатнє забезпечення клубів музичною апаратурою, сценічними костюмами».

Відчутно позначився на настроях та умовах роботи культпрацівників перехід приміщення районного Будинку культури назад до міста. Тепер творчі колективи займаються у райдержадміністрації. Заступник голови Бердичівської РДА Людмила Колесник вважає рішення про відмову від будівлі «поспішним та необгунтованим». А один з аргументів про можливість заощадження коштів і спрямування їх на розвиток району, посадовець спростувала з допомогою цифр.

Людмила Колесник, перший заступник голови Бердичівської РДА: «В минулому році на РБК було використано 675 тисяч гривень, плюс плата за тепло – 102 тисячі, вода – 527 гривень та електроенергія – 9 180 грн. приблизно це 112 тисяч гривень. А тепер на створення умов та утримання даного приміщення треба на енергоносії 110 тисяч плюс 27 тисяч за обслуговування комунальним підприємством. В цілому це 137 657 грн. Тобто, витрати на обслуговування не зменшуються, а зростають».

Начальник відділу культури зауважила, що головним аргументом, який спонукав повернути приміщення місту, був його аварійний стан. На думку Людмили Колесник, про аварійність будівлі мова і не йшла б, якби не відповідне звернення Зої Мартинюк до експертів.

Людмила Колесник, перший заступник голови Бердичівської РДА: «Лише тоді експерти надали висновки про те, що районний будинок культури в незадовільному технічному стані. А якщо приміщення у незадовільному технічному стані, то його треба ремонтувати, але працювати у ньому можна. Так що не треба вносити дезінформацію. Я боюсь, як би це рішення не стало фатальним для галузі культури».

Наразі районні посадовці розглядають різні варіанти подальшого існування колективів районного будинку культури. Досягнення, які він має – це результат копіткої роботи протягом багатьох років, і втратити їх неприпустимо. Можливо, зазначили керівники району, колективи «переселять» до якогось із сільських клубів, а можливо, дещо переобладнають велику залу райдержадміністрації. Начальник обласного управління культури запропонував ще один варіант.

Юрій Градовський, начальник управління культури ОДА: «Можливо, слід вивчити досвід Житомирської філармонії: на автобус – і на культурне обслуговування мешканців району, на платні концерти до інших областей».

Не треба думати, що десь в Україні умови для праці кращі, підкреслив Юрій Градовський і закликав працівників культури, не збавляючи темпів, робити те, що вони добре вміють і дуже люблять, - дарувати іншим свято.

Автор: Інна Плесна